Зірвані контракти на зброю: Міноборони не зможе повернути гроші − голова Антикорради

Міністерство оборони ймовірно не зможе повернути назад мільярди гривень, які перерахувало компаніям-імпортерам зброї, але обіцяної військової техніки і припасів не отримало.

Джерело: юрист, очільник Антикорупційної ради при Міноборони Євген Грушовець в інтерв’ю "Українській правді"

Пряма мова Грушковця: "Це реально проблема, тому що точно в цих спецімпортерів грошей немає. Тобто гроші були міноборонівські – і грошей на сьогоднішній день немає…

Але якщо ми говоримо виключно юридично, то в Міноборони немає жодного іншого вибору: або звертатися до суду про стягнення коштів, або із заявою про злочин щодо заволодіння цими коштами. 

Відповідно, Міноборони говорить цьому імпортеру: повертайте нам кошти…

Міноборони звертається з позовами до суду. Суд повинен ухвалити рішення, ми думаємо, на користь Міноборони, тому що в принципі там все просто: був контракт, було сплачено кошти, поставок немає. Відповідно, Міноборони отримає рішення суду про стягнення коштів. І я думаю, що на цьому все закінчиться".

Деталі: Грушковець зазначив, що це пов’язано з тим, що Господарський суд Києва не уповноважений їхати до підрядника забирати кошти. До того ж часто у підрядника коштів на рахунках немає − "у нього там не тільки нуль, у нього там мінус".

Тому відповідно Міноборони також піде у Виконавчу службу. Виконавець відкриє провадження й одразу його зупинить. Тому що на сьогоднішній день існує мораторій на стягнення грошових коштів з державних підприємств. А ці спецімпортери – державні фірми.

Грушковець пояснив: якби це були б не державні підприємства, а якесь приватне товариство, то Міноборони пішло б по процедурі банкрутства. Але в даному випадку цього також не може бути, тому що є інший мораторій – на банкрутство державних компаній.

"І виходить, що так, Міноборони звернулося з позовом, отримало рішення, але гроші воно не отримає", − зазначив голова Антикорради.

Він також додав, що Міноборони вже подало не одну заяву про злочин − і наразі НАБУ, СБУ і ДБР розслідують низку справ. Але навіть тоді, коли є підозри, запобіжні заходи і дії, направлені на те, щоб з різних джерел ці кошти повернути назад, то повернути їх теж непросто.

Читайте також: "Спецмародери. Як імпортери зброї вивели з країни мільярди гривень у розпал війни"

Передісторія: 

• Раніше стало відомо, що українські державні компанії, які займаються міжнародними закупками зброї, у 2022 році отримали мільярди гривень за контрактами Міноборони і не виконали поставки.
• Зокрема, державний оборонний спецекспортер "Прогрес" мав поставити на замовлення Міноборони американські автівки по 300 тисяч доларів за штуку та постріли до РСЗВ "Град", однак не виконав договори.
• На початку 2023 року Міністерство оборони почало подавати судові позови проти державних постачальників. Станом на 23 травня УП вдалось відшукати в судовому реєстрі щонайменше 30 таких позовів.
• Зокрема, позови подали щодо "Прогресу", "Спецтехноекспорту", "Укрспецекспорту" і "Агенції оборонних закупівель". 
• Загальна сума коштів за простроченими контрактами, які "засвітили" в реєстрі – 8,9 мільярда гривень.
• У ці 8,9 мільярда входять як отримані постачальниками передоплати, так і штрафи й пені за прострочене виконання контрактів. Але, за даними УП, подані позови покривають тільки частину прострочених угод.