"Венеційка" розкритикувала "євроінтеграційний" закон про нацменшини, зокрема в питанні мови

Венеційська комісія в понеділок оприлюднила критичний висновок щодо закону України "Про національні меншини (спільноти)", ухвалення якого згадувалось серед рекомендацій Європейської комісії для надання кандидатського статусу.

Текст висновку є в розпорядженні "Європейської правди".

Фахівці "Венеційки" в цілому привітали ухвалення закону про нацменшини в Україні, а також відзначили співпрацю української влади в підготовці висновку. Водночас для повної відповідності міжнародним стандартам вони рекомендують "переглянути низку положень" закону.

Більшість рекомендацій стосуються використання мови національних меншин, передбачених у статті 10. Серед іншого, Венеційська комісія закликає поширити право на проведення заходів мовами меншини на всіх людей та вилучити зобов’язання забезпечувати їх український переклад "або принаймні переглянути його у світлі принципу пропорційності".

Також експерти Ради Європи просять переглянути зобов'язання, пов'язані з виданням книг мовами нацменшин і книгарнями, уточнити питання перекладу "написів офіційних назв та інформації для загального ознайомлення мовою меншини" та ухвалити методологію стосовно використання мов нацменшин в органах влади (нині закон передбачає, що її має розробити уряд).

Рекомендації стосуються перегляду й інших законів, зокрема щодо "обмеження свободи використання мови меншин та диференційоване ставлення до мов меншин" та права на доступ до ЗМІ мовами меншин шляхом скасування мовних квот у законі "Про медіа".

Окремо "Венеційка" просить учергове відкласти переведення системи освіти на українську мову й продовження перехідного періоду, переглянувши її у світлі попереднього висновку комісії.

Закон "Про національні меншини (спільноти)" набув чинності в Україні в березні 2023 року. Цей закон – серед семи рекомендацій Єврокомісії, які Україна має виконати для подальшого руху до ЄС. При цьому, у рекомендаціях прописано, що закон має враховувати думку "Венеційки".

Україна не зверталася за таким висновком перед ухваленням закону у грудні 2022 року, хоча й використала попередні висновки ВК та запитала думку інших інституцій Ради Європи. Та Венеційська комісія ухвалила рішення проаналізувати закон без запиту з Києва.

Раніше обурення ухваленим законом про нацменшини висловлювала Румунія, яка неодноразово просила Україну його переглянути. Також до цієї теми неодноразово поверталась Угорщина, говорячи про утиски прав закарпатських угорців.