NYT: Якщо розділена Німеччина змогла вступити до НАТО, чому не може Україна?

На Заході думають, чи не запропонувати Україні вступити в НАТО до повернення контролю над окупованими Росією територіями, зберігаючи відновлення територіальної цілісності як мету на майбутнє. За приклад беруть досвід Західної Німеччини.   

Джерело: колонка американського журналіста Стівена Ерлангера, який є головним дипломатичним кореспондентом "The New York Times" у Європі

Дослівно NYT: "Хоча мир здається далеким, Сполучені Штати і Європа обговорюють, як гарантувати безпеку України після припинення бойових дій з Росією, навіть якщо жодна зі сторін не здобуде повної перемоги. Західна Німеччина може стати моделлю, прецедентом для прийняття розділеної країни до НАТО. 

Незважаючи на свій поділ і нещасливу роль кордону між ядерними суперниками під час холодної війни, Західна Німеччина стала членом НАТО в 1955 році, користуючись захистом альянсу, ніколи не відмовляючись від свого прагнення до об'єднання, яке остаточно здійснилося в 1989 році.

Для України багато чого залежатиме від того, яким буде поле бою після її майбутнього контрнаступу, і чи призведе він до якогось тривалого припинення вогню, відносно стабільних кордонів або навіть до мирних переговорів".

Деталі: Як зазначається, з наближенням саміту НАТО в липні члени Альянсу обговорюють, що вони можуть запропонувати президенту Володимиру Зеленському, який хоче отримати більш конкретні запевнення в тому, що Україна приєднається до Альянсу.

"Західнонімецька модель набирає обертів у деяких європейських столицях як спосіб забезпечити Україні реальну безпеку, навіть якщо вона не відразу поверне собі всю свою територію", – пише Ерлангер.

Він наводить думки окремих експертів на цю тему. 

Німеччина є прикладом того, як НАТО приймає країну зі "значними і невирішеними територіальними проблемами" і формою ворожої окупації, вважає Анжела Е. Стент, експерт з Росії та Німеччини і автор книги "Світ Путіна".

За словами Стент, коли Західна Німеччина вступила до НАТО, ситуацію можна було назвати замороженим конфліктом і росіяни теж вважали це небезпечним, але були безсилі цьому запобігти.

"Весь сенс прийняття України до НАТО полягав би в тому, щоб переконатися, що Росія не нападе на Україну знову, тому що ми бачили в цій війні, що НАТО – це єдина форма стримування, яка досі працювала проти Росії", – сказала Стент, відзначивши, що саме по собі припинення вогню не дасть реального вирішення цієї війни.

Приклад Західної Німеччини розбиває контраргумент про те, що НАТО не може прийняти країну, яка воює за спірну територію.

Після Другої світової війни розглядалися різні варіанти того, що робити з окупованою і розділеною Німеччиною, як і зараз з Україною. Радянські лідери говорили про об'єднану, але нейтральну Німеччину за зразком Австрії. Західні держави були проти. Перший канцлер Західної Німеччини Конрад Аденауер обрав безпеку, а не територію. Як зазначається, німці підтримали це, переобираючи його аж до відставки в 1963 році.

Західна Німеччина вступила до НАТО, не перебуваючи у стані війни зі Східною Німеччиною, і обидві країни були визнані окремими державами в 1949 році. Наявність чіткого кордону давала ясність, якої немає в Україні, зазначають експерти. 

Однак Ерлангер наводить слова французького експерта з питань оборони Франсуа Хейсбура про те, що якщо війна не призведе до виведення російських військ, то переконливим для Зеленського і українців "могло б стати членство в НАТО за усталеною лінією припинення вогню, яку, можливо, патрулюватиме коаліція миротворчих сил НАТО та інших країн, таких як Індія чи навіть Китай".

"Це було б поєднано з обіцянкою, як у Німеччині, що повне возз'єднання України залишиться актуальним питанням на майбутнє. Членство в НАТО зміцнило б мир і уможливило б відбудову, приватні інвестиції і повернення багатьох біженців", – йдеться у статті NYT.

Також зазначається, що були пропозиції дати Україні стільки сучасного західного озброєння, щоб вона могла стримувати Москву, навіть не будучи членом НАТО. Проте багато чиновників і аналітиків вважають, що єдиною реальною гарантією безпеки для України є членство в Альянсі.

Так, прем'єр-міністр Естонії Кая Каллас нещодавно заявила, що на саміті НАТО у Вільнюсі (Литва) в липні Альянс має розробити більш конкретну дорожню карту для України. За словами Каллас, членство в НАТО є єдиною гарантією безпеки для України, і це буде "набагато дешевше", ніж перетворювати її на "мілітаризованого їжака" в наступні 50 років.