WSJ: Мета "Вагнера" під Бахмутом – виснажити українські сили, у певній мірі цей план спрацював
Метою ПВК "Вагнер" було не стільки взяття Бахмута, скільки виснаження українських військових. До певної міри цей план спрацював, оскільки за вісім місяців боїв за місто Україна втратила частину військ, необхідних для весняного наступу.
Джерело: The Wall Street Journal
Деталі: WSJ пише, що, попри значні втрати, "Вагнеру" вдалося досягнути певних результатів під Бахмутом.
"З їхньою політикою розстрілу на місці солдатів, які намагаються відступити або здатися, та ігноруванням втрат, шокуючих для сучасної війни, одноразові штрафні батальйони "Вагнера" стали унікальною загрозою для українських захисників, просуваючись у той час, коли регулярні російські війська залишаються в значній мірі в глухому куті.
Жодна армія в демократичному суспільстві не може продовжувати посилати хвилю за хвилею солдатів на неминучу смерть, щоб виграти ще кілька сотень метрів. Навіть регулярні Збройні сили Росії, відомі своєю високою толерантністю до втрат, ухиляються від відправки військ на явно самогубні місії. Проте саме такий підхід дозволив "Вагнеру" підійти до межі захоплення Бахмута ціною, яку українські та західні офіційні особи оцінюють у десятки тисяч російських жертв", – йдеться у публікації WSJ.
Видання зазначає, що за вісім місяців боїв за Бахмут Україна також зазнала великих втрат, втративши частину військ, необхідних для весняного наступу з новим озброєнням, наданим США та іншими союзниками.
Командир батальйону третьої штурмової бригади, старший лейтенант Петро Горбатенко розповів виданню, що у Бахмуті впродовж 24 год до 18 хвиль "вагнерівців" могли атакувати один окоп.
"У бійця "Вагнера" немає можливості відступити. Єдиний шанс вижити - це йти вперед. І ця тактика працює. Це війна зомбованих. Вони закидають нас гарматним м'ясом, прагнучи завдати максимальної шкоди. Очевидно, що ми не можемо відповісти тим же, тому що у нас не так багато особового складу, і ми чутливі до втрат", – розповів він.
WSJ пише, що метою "Вагнера", за словами Євгена Пригожина, було не стільки взяття Бахмута, скільки розгромити українських військових.
"До певної міри цей план спрацював, оскільки в останні місяці Україна кинула на захист міста кілька своїх найкращих бригад. Попри співвідношення втрат, це, зрештою, спрацювало на користь Москви, враховуючи більшу чисельність населення Росії і той факт, що Росія обмінювала погано навчених в'язнів на життя українських військових", –відзначає видання.
WSJ вважає, що такі втрати в районі Бахмута ставлять під загрозу здатність Києва здійснити стратегічний контрнаступ, як тільки навесні закінчиться сезон багнюки і ґрунтові дороги знову стануть прохідними.
"Війну виграє не та сторона, яка здобуває територію, а та, яка знищує збройні сили супротивника. Тут ми витрачаємо занадто багато наступального потенціалу, який нам знадобиться для прориву, коли висохнуть українські чорноземи", – сказав старший лейтенант Горбатенко.
Що цьому передувало: Глава ПВК "Вагнер" Євген Пригожин упевнений, що відступ його військ від Бахмута зруйнує весь фронт, а потім Росія звинуватить найманців у поразці на війні.