Російська пропаганда створює фейкові акаунти українських військових

Росіяни створюють у соцмережах фейкові сторінки, де розміщують фото і відео українських військових зі зміненим описом, який вселяє розпач і недовіру.

Джерело: Донбас.Реалії

Дослівно: "Акаунт військового у Тік-Току може бути фейковим, а інформацію в ньому Росія може використовувати для війни.

Телеграм-канал нібито бригади ЗСУ може не мати до неї жодного стосунку.

А група, де багато місяців лайкають патріотичні картинки, раптом може поширити звичайний російський вкид".

Деталі: Як приклад, видання наводить фальшивий аккаунт військового.

Фальшивий акаунт у Тік Ток з великою кількістю переглядів відео

Той маскувався під особисту сторінку сержанта ЗСУ, що справді веде свій щоденник війни. Сторінка-клон мала понад 19 тисяч підписників, українці висловлювали в коментарях слова підтримки, а деякі відео набирали мільйонні перегляди.

В цьому акаунті, який був клоном акаунту військовослужбовця ЗСУ, містилися справжні відео, відзняті реальними воїнами: але накладені на них були зовсім не ті повідомлення, які мав на увазі автор справжнього пабліку. Ці повідомлення вселяли розпач і недовіру.

Викрадене відео, яке опубліковане у фальшивому акаунті Тік Ток з додаванням субтитрів та коментарі під ним

Також у матеріалі йдеться, що, набираючи у пошуку Телеграм назву бойового підрозділу ЗСУ, часто можна знайти два або кілька каналів з такою ж чи схожою назвою та з аватарками, які дублюють символіку бригад. Непросто зорієнтуватися, яка з них офіційна, а які ні.

Донбас.Реалії переконалися, що фейковий телеграм-канал бригади зараз так само легко знаходиться в пошуку Телеграм, як і офіційний. 46-та окрема аеромобільна бригада у всіх своїх соцмережах заявила, що не має стосунку до клонованої сторінки і повідомила, що існує лише один її офіційний канал. Закрити такі джерела дезінформації у Телеграм зазвичай дуже складно або й неможливо.

Крім очевидних фальшивок, у тому ж ТікТоку є багато акаунтів та стрімів, на яких люди видають себе за військовослужбовців: одягають камуфляж і міркують про те, що, наприклад, "воювати немає за кого", "воїнів ніхто насправді не цінує" або "чому не воюють багаті". Однак, немає жодної певності, що ці люди справді є військовими.

"Убезпечити від потрапляння в оману на емоціях може лише критичний підхід: перевіряти інформацію, сумніватися, не вступати в неверифіковані групи та не ділитися в мережі дописами, правдивість яких не можете перевірити", – підсумовують у матеріалі журналісти видання.