"Байрактари" і цивільні дрони: стало відомо, як ЗСУ корегували вогонь по Зміїному
При спецоперації зі звільнення Зміїного в червні 2022 року ЗСУ мала великі проблеми із корегуванням вогню артилерії по острову, тому мусили залучити одночасно ударні безпілотники "Байрактар" і кілька цивільних дронів із берега.
Джерело: публікація-реконструкція "Української правди"
Деталі: Перші постріли САУ "Богдана" і "Цезар" поставили перед учасниками операції наступну неочікувану задачу: корегувальники не бачать, куди падають снаряди.
З'ясувалось, що снаряди у "Цезаря" вибухають не в момент удару об поверхню, а за 8 метрів над нею. Це дає можливість досягнути максимального розльоту уламків і відповідно більшої площі ураження. Але коли такий снаряд вибухає над водою, то місця розриву майже не видно.
Особливо якщо врахувати другу проблему – відстань. Острів розташований майже за 40 кілометрів від берега. А підлетіти до нього на комфортну для спостереження відстань було неможливо.
Matrix і Mavic, через які за островом спостерігали з берега, не могли далеко висунутись в море, бо російська РЕБ щільно глушила сигнал. А "Байрактар" не міг дати ідеальну картинку, бо його не можна було підпускати ближче 28-30 кілометрів, інакше він залітав у зону ураження російського ППО.
Тому корегування відбувалось з двох різних місць: на березі команда орієнтувалась на дані своїх дронів, а в штабі ОК "Південь" генерали дивились картинку з "Байрактара" і корегували удари.
Однак до початку операції не вдалося провести нормального злагодження між корегувальниками на березі і в штабі, тому спершу виникали "нюанси".
"Ми бачимо, що вони неправі, але там сидять генерали і командують, що "плюс 400 метрів", а я ж точно бачу, що не треба. Ми вистрілили – нічого нема, явно переліт. Коротше, в якийсь момент я кажу: "Давайте я під свою відповідальність спробую бити так, як ми бачимо. І ми як почали лупити!" –пригадує адвокат Євген Грушовець, який тими днями служив корегувальником "Богдани".
Водночас після перших днів роботи "Богдана" пристрілялась, впевнено "присіла" на землю, і в якийсь момент команда зрозуміла, що може корегувати влучання на плюс-мінус 20 метрів по острову, який лежить за 40 кілометрів від них.
"Особливо легко стало, коли ми розбили РЛС і їхнє ППО. Воно так гарно і довго вибухало! А потім ми зрозуміли, що уже нічого не глушить сигнал дронів", – розповідає корегувальник "Богдани".
З самого початку операції команда в плавнях далеко розвела позиції різних артустановок, щоб не наражати їх всі одразу на небезпеку від одного прильоту. Крім того працювали САУ тільки по черзі.
Всі залишки від снарядів і пострілів одразу збирали і ховали, щоб не видавати місце базування.
І так – більше тижня, з 21 по 30 червня. Коли на острові розбили ППО, до знищення російських сил знову підключили українську модифікацію "Града" РСЗВ "Верба".
В день "жесту доброї волі", 30 червня, зранку працювала тільки "Богдана". Фактично кожен постріл влучав у Зміїний, що робило перебування там російського гарнізону просто безглуздим.
Детальніше про події підготовки спецоперації зі звільнення острова Зміїний читайте у матеріалі Перша битва "Богдани". Як українська САУ примусила росіян до "жесту доброї волі" на Зміїному
