УП поспілкувалася з полоненим "вагнерівцем": розповів про вербування і як воював в Україні

До ПВК "Вагнер" набирають людей по колоніях, обіцяючи амністію після пів року участі у війні, гроші і можливість повернутися потім до нормального життя; вербують ув’язнених, розповідаючи казки про боротьбу з найманцями США і Польщі, про те, що України вже нібито не існує, але насправді кидають у м’ясорубку, де колишні в’язні масово гинуть.

Джерело: інтерв’ю "Української правди" з 32-ріним "вагнерівцем" С., якого взяли в полон бійці ЗСУ в листопаді неподалік від Бахмута

Для довідки: С. не військовий і ніколи не служив у армії, його завербував у кінці серпня куратор ПВК "Вагнер" Євген Пригожин в одній із російських колоній, де С. 9-й рік відбував покарання за скоєне вбивство.

Загалом зібрали 1 300 засуджених. Їм запропонували укласти контракт на 6 місяців, з зарплатою у 600 тисяч рублів (понад 300 тисяч гривень), потім амністію. С. на такі умови погодився.

На початку вересня групу з майже 200 осіб літаком відправили до Ростовської області, де з ними підписали контракти та провели 10-денне навчання. Навчали штурмувати, ходити в лісі, ховатися, стріляти. А потім відправили на окуповану Луганщину. На початку листопада окупанти мали штурмувати якусь газову станцію за лісом. Загалом їх було 400 осіб.

Пряма мова "вагнерівця": "Там була бетонна дорога. Нам сказали, що за нею почнеться ліс. Наша десятка висунулась, перейшли дорогу, коли підходили до лісу, нам наказали розтягнутися. Казали, що на горі є газова станція, потрібно перейти туди та захопити її. Зі зброї в нас були РПГ, кулемет, гранати, в мене автомат. Ми розтягнулися і почали входити в ліс. І все… Почали летіти снаряди – танк, артилерія. Хтось "затрьохсотився", в когось руки-ноги відлетіли, голова. Крики, галас… 

(Десятка "вагнерівця" загинула, він дочекався іншої, з якою також потрапив під вогонь – ред.).

Мене там поранило в шию, в спину. Були осколки, контузило. Четверо з нас мали важкі поранення, вони залишились лежати в лісі, один загинув одразу, ще з одним ми йшли, але він мав поранення в коліно і зупинився, бо не зміг далі йти. Я один пішов за підмогою і натрапив на українських військових".

Деталі: Окупант запевняє, що після того, як він побачив усе на власні очі, його ставлення до війни змінилось – якби все можна було повернути назад, то він би далі сидів у в’язниці. Він пригадує вбитих і понівечених "вагнерівців" і каже, що в тій ситуації було вже не до грошей і не до амністії.

С. каже, що в Росії у нього є родичі, тому він сподівається на обмін. Але не знає, що його там чекає, бо пригадує настанови керівництва не здаватися в полон, а підривати себе гранатою.

Нагадувати про те, що може статися з тими, хто здався у полон, має і історія вбивства колишнього полоненого "вагнерівця" ударом кувалди по голові.

Колишній командир Нужина із ПВК "Вагнер" Андрій Медведєв заявив у коментарі журналістам "The Insider", що йому відомо про десять подібних "страт". За словами Медведєва, вбивствами займається спеціальний підрозділ при службі безпеки ПВК "Вагнер".

Передісторія:

• За даними видання "Важливі історії", яке веде підрахунок завербованих у ПВК "Вагнер", станом на 19 вересня на війну в Україні могли відправити не менше 5 786 засуджених.
• Головне управління розвідки Міноборони України у коментарі УП повідомило, що на даний час кількість "вагнерівців", залучених до війни проти України, складає 25 тисяч осіб. До початку вербування ув'язнених ця кількість складала близько 5 тисяч.