У ЄС досягли політичної згоди щодо реагування на рекордні ціни на енергоносії
Міністр енергетики країн ЄС 30 вересня досягли політичної згоди щодо заходів для реагування на енергетичну кризу, які запропонувала Єврокомісія.
Про це повідовідомили за підсумками зустрічі, пише "Європейська правда".
"Домовленість, якої сьогодні досягли, полегшить становище європейських громадян і компаній. Країни-члени зменшать попит на електроенергію у пікові години, що буде мати безпосередній прямий вплив на ціни. Країни-члени будуть перерозподіляти надмірні прибутки енергетичного сектора на користь тих, хто насилу може сплатити свої рахунки", - заявило чеське головування.
План, запропонований Єврокомісією в середині вересня, пропонує зменшити споживання електроенергії на 5% у пікові години - що знизить ціну. Країни повинні будуть визначити 10% часу доби, на який випадає найбільше споживання, і в цей період з грудня до кінця березня знизити попит, обираючи для цього інструменти на свій розсуд.
Також підтримали обмеження на прибутки енергетичних компаній у розмірі 180 євро за МВт/годину, які виробляють енергію з відновлюваних джерел, АЕС та лігніту - тому що вони не почали витрачати більше на виробництво енергії, але отримують набагато більші прибутки з огляду на ціни, які задає ринок газу й вугілля.
Країни зможуть на свій розсуд визначати заходи, як саме проводити оподаткування надмірного прибутку і розподіляти зібрані кошти для захисту споживачів. "Країни-члени залишили деякі варіанти вибору, щоб врахувати внутрішні особливості… Це у тому числі можливість встановлювати вищу межу доходів, задіювати заходи, які ще більш обмежують ринкові прибутки, проводити диференціацію за технологіями, застосовувати обмеження прибутків для інших гравців ринку, включно з трейдерами", - зазначають у комюніке.
У ситуаціях, коли імпортозалежність країни становить 100% і більше, до 1 грудня потрібно укласти угоду про розподіл додаткових доходів з експортуючою країною-членом. Інші країни ЄС теж заохочують до цього.
Країни домовилися запровадити тимчасовий "солідарний внесок" з прибутків компаній нафтогазового й вугільного сектора. Внесок розраховуватимуть з оподатковуваних доходів, які виявились на 20% вищими за середньорічний оподатковуваний прибуток з 2018 року. Цей податок застосовуватиметься додатково до звичайних, а кошти будуть спрямовуватися на підтримку споживачів.
Країни-члени можуть зберігати свої національні заходи, якщо вони є фактично еквівалентом "внеску солідарності" і працюють на ті самі цілі.
Країни-члени зможуть тимчасово встановлювати регульовані ціни на електроенергію для малого й середнього бізнесу. Також домовилися про можливість у винятковому порядку й тимчасово встановлювати ціни на постачання, нижчі за собівартість.
Заходи є тимчасовими і будуть діяти загалом з 1 грудня 2022 по 31 грудня 2023 року. Зменшення споживання у пікові години діятиме до 31 березня, а обмеження надприбутків енергетичних компаній - до кінця червня 2023 року. Офіційне затвердження заходів відбудеться на початку жовтня.
Як повідомлялося, у вересні інфляція у єврозоні досягла рекордних 10%. Найбільше, порівняно з вереснем 2021 року, подорожчали енергоносії - на більш ніж 40%.
