Зеленський про Ізюм і Балаклію: Бачимо те саме, що в Бучі
Президент Володимир Зеленський розповів, що росіяни під час окупації Ізюму й Балаклії в Харківській області поводилися подібним чином, як у Київській області: катували жителів, руйнували дитячі садки й школи, іншу інфраструктуру.
Джерело: глава держави у коментарі "Українській правді" про свої враження від побаченого у звільненому Ізюмі
Пряма мова: "Я від Ізюму й Балаклії… звикати до таких речей не можна, але після Бучі здивованими тими кроками, які робили російські терористи, ми вже не будемо, тому що бачимо те саме. Знову катування… знову руйнація: школи, садочки…
У них (російських загарбників – ред.) один і той самий слід. Нічого нового я не побачив".
Деталі: Зеленський зазначив, що частина мешканців, які залишилися в місті Ізюм під окупацією, щасливі бачити українську армію, а частина – в шоці.
"Вони не розуміють, що відбувається. Бо пів року світла немає, води немає, електрики немає. Пів року вони були в окупації й боялися вийти. Вони бояться в принципі якихось змін", – додав президент.
Він визнав, що ситуація складна, але "буде позитив".
За словами Зеленського, військові зробили найголовніше – перша частина операції закінчена успішно.
Президент визнав, що Україна під час контрнаступу зазнала втрат серед особового складу й у військовій техніці, але російські військові натомість покинули багато техніки, тікаючи.
«Звикати до таких речей не можна, але після Бучі ми вже не будемо здивованими»: президент Зеленський у коментарі УП поділився враженнями від деокупованої Харківщини. pic.twitter.com/usy7pNGohG
— Українська правда ✌️ (@ukrpravda_news) September 14, 2022
Цьому передувало: На початку вересня у Харківській області почався контрнаступ. Куп’янськ і Балаклію українські війська взяли під контроль 10 вересня, того ж дня окупанти залишили Ізюм. Український прапор в Ізюмі підняли 14 вересня у присутності президента Володимира Зеленського.
Читайте також: Росіяни питали: "Куди тікати?". Перші кадри зі звільненої Балаклії
Диявол носить форму російського солдата. Як катували на Київщині