Кількість мешканців України, які вважають себе громадянами своєї країни, зросла майже у два рази – КМІС

Кількість мешканців України, які вважають себе перш за все громадянами своєї країни, за 30 років зросла майже у два рази – з 45,6% у 1992 році до 84,6% у 2022 році. 

Джерело: результати опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного 6-20 липня

Дослівно КМІС: "Показовою є динаміка змін громадянської ідентичності, яка була зафіксована у 1992 році та у період з 2000 року й по теперішній час (для цього використали дані Інституту соціології НАН України). Так, громадянська ідентичність зросла майже у два рази – з 45,6% до 84,6%, зробивши тим самим маргінальними усі інші види ідентичності в територіальному та політичному контексті". 

Деталі: У липні на питання "Ким ви себе перш за все вважаєте?", що стосувалося ідентичності в територіальному та політичному контекстах, майже 85% опитаних обрали варіант відповіді "Громадянином України". Мешканцем свого населеного пункту або регіону себе вважають трохи більше 6%. Громадянином світу або Європи себе назвали майже 4%". 

Ще близько 3% вважають себе представником етносу або нації. А громадянином колишнього Радянського Союзу себе відчувають трохи менше 1% опитаних.

При цьому соціологи зазначають, що серед різних соціальних категорій населення – вікових, регіональних, лінгво-етнічних, гендерних і поселенських – немає великої різниці за цим показником.    

Дослідження тривало 6-20 липня. Методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних номерів було опитано 2000 респондентів у віці 18 років і старше. Опитування проводилося з громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого). До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали закордон після 24 лютого.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 2,4% для показників, близьких до 50%, 2,1% для показників, близьких до 25%, 1,5% – для показників, близьких до 10% та 1,1% – для показників, близьких до 5%.

Соціологи зазначають, що за умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення, водночас вони вважають, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.