ЦОС: Жителі окупованого Криму відмовляються від участі у війні проти України

Центр оборонних стратегій 1 березня повідомляє про загрозу підключення армії Білорусі до війни Росії проти України на тлі того, що 2 березня очікується другий раунд україно-російських переговорів.

Столиця й великі міста України залишаються основною ціллю РФ, Маріуполю загрожує десант з Азовського моря, а з-під Одеси російські великі десантні кораблі повернулися в Севастополь. За даними ЦОС, у Криму не хочуть воювати проти України.  

Воєнні злочини РФ

Продовжуються ракетні атаки на житлові райони міст та цивільну інфраструктуру, включно з лікарнями та іншими об’єктами соціального призначення. 

Сьогодні вкотре гинули цивільні внаслідок обстрілу центру м. Харків. Зокрема було завдано ракетний удар по будівлі обласної адміністрації, в результаті якого загинуло понад 10 людей та багато зазнало поранень. Історичні будівлі центра міста зазнали значного руйнування. Також у Харкові тривають обстріли РСЗО та бомбардування житлових кварталів. 

Чернігів, Херсон, Маріуполь, Васильків та невеличкі міста навколо лінії фронту зазнають подібні атаки, починаючи з перших днів нападу. В деяких (Щастя, Волноваха) цивільну інфраструктуру повністю знищено. 

Зафіксовані регулярні грабежі, мародерства та вбивства некомбатантів з боку окупантів у різних регіонах України. Російська Федерація продовжує зухвало порушуватися норми Міжнародного гуманітарного права в Україні, хоча є державою-учасницею Женевських конвенцій про захист жертв війни.

Другий раунд українсько-російських переговорів

Російська Федерація почала активно готуватися до наступної зустрічі з українською стороно, яка попередньо запланована на 2.03.22 на польсько-білоруському кордоні. Зокрема, це проявляється у масованих атаках на цивільну інфраструктуру, з метою примушення української влади до прийняття максимальної кількості умов РФ щодо припинення війни.

Білоруська загроза

Лунають загрози від президента Білорусі Лукашенка щодо можливості мобілізації збройних сил РБ впродовж 2-3 днів у випадку загроз. Тому залишається висока ймовірність можливості вторгнення білоруських військ на територію України, щоб  допомоги Росії. 

Наразі участь Білорусі у війні проти України складалася з надання території для здійснення вторгнення військам РФ та здійснення ракетних обстрілів та ударів авіації по українським містам та інфраструктурі. 

Незважаючи на заяви Лукашенка щодо нейтральності, цей ризик буде стабільно високим з огляду на повну залежність диктатора від рішень Кремля та відсутність будь-яких успіхів військ агресора. 

Наразі близько 300 одиниць броньованої техніки ЗС РБ знаходиться біля кордонів з Україною у готовності до вторгнення. З метою легітимізації введення в Україну військ,Лукашенко може організувати за участі РФ привід, в тому числі із загибеллю білоруських громадян. 

Зброя сил стримання як останній інструмент залякування

Із 27.02 за наказом Путіна сили стримування РФ перебувають в особливому режимі несення служби. Це ще один з елементів шантажу в рамках підготовки до переговорів з Українськими переговорниками, а також попередження Заходу не втручатися у "воєнну операцію" в Україні. 

Оперативна ситуація в Києві  

Військовим керівником київської державної адміністрації на час війни призначено досвідченого генерала ЗС України, колишнього командувача Сил підтримки для забезпечення всебічної оборони міста, перш за все в інженерній підготовці. 

Найбільша небезпека зараз залишається на півночі та північному заході від Києва (Іванків, Ворзель, Буча, Ірпінь Гостомель). Тривають інтенсивні бої, в яких ворог втрачає техніку та особовий склад. 

Разом з тим, впродовж 01.03. до Києва з боку Білорусі прибували резервні війська РФ разом з елементами тилового забезпечення для поповнення палива та боєкомплекту підрозділів, які зі вчора штурмували околиці столиці.

Російськими військами здійснюються бомбардування тактичною авіацією та обстріли РСЗВ населених пунктів та цивільної інфраструктури на підступах до Києва.

Ситуація в обласних центрах

Крім Києва, пріоритетним напрямком зусиль російських військ є великі міста півдня України та Харків. 

Так, Херсон та Миколаїв четвертий день тримають наступ противника з періодичними його спробами прориву оборони десантом або за допомогою важкого озброєння. Сьогодні до Херсона зайшли підрозділи агресора. Місто залишається в облозі. 

В Одесі другий день очікується напад російського десанту на узбережжі поблизу міста. Одеса постійно перебуває під обстрілами, в тому числі з кораблів. 

Російські окупанти продовжують штурмувати Маріуполь, руйнуючи  цивільну інфраструктуру РСЗВ.

Українськими військами сьогодні застосовано ОТР Точка-У по скупченню військ на аеродромі біля Бердянська, які готувались підсилити атаку на Маріуполь.

Ситуація в Чорному та Азовському морях

В Азовському морі поблизу Маріуполя перебуває один великий десантний корабель (ВДК)  з морською піхотою та технікою (близько батальйону). Разом з десантним кораблем там знаходиться патрульний корабель "Державін", який здійснює захисні функції ВДК. На озброєнні патрульного корабля знаходяться 8 крилатих ракет "Калібр". 

Зазначені кораблі можуть створити для захисників міста загрозу амфібійного десанту з моря під час чергового штурму, який, беззаперечно, планується.

Решта 11 великих десантних кораблів, які планувались до здійснення десантування поблизу Одеси, повернулись до Севастополя. За інформацію з достовірних джерел, у Криму особовий склад морської піхоти, який на них завантажено, перебуває у деморалізованому стані. 

Це пов’язано, в першу чергу, з достатньою інформованістю українського населення Криму щодо війни РФ проти України. Розуміння ризиків щодо участі у повномасштабних бойових діях проти вмотивованих та професійних ЗС України викликало потужну опозицію місцевого населення щодо участі їхніх представників у безнадійній компанії Кремля. 

Тому 810-та окрема бригада морської піхоти (містом постійної дислокації є Крим) категорично відмовляється від участі в бойових діях проти України, а населення – від мобілізації. Очікується поширення цих настроїв на всі війська та громадян РФ, які перебувають у Криму.

Обмін військовополоненими 

Перший обмін полоненими відбувся на Сумщині: повернули п’ятьох бійців з тероборони замість одного російського офіцера військової поліції.

Орієнтовні втрати противника станом на 20:00 28.02.

• Танків – понад 200 одиниць,
• бойових броньованих машин різних типів – понад 800 одиниць,
• вертольотів – близько 30,
• літаків – близько 30,
• особового складу – понад 6000 осіб.

Дипломатичний вимір

Україна подала формальну заявку на вступ у ЄС, звернення президента України Володимира Зеленського депутати Європарламенту зустріли оплесками стоячи. Президент Європейської Ради Шарль Мішель заявив, що ЄС серйозно розгляне легітимний запит на членство, втім, він також зазначив, що це не буде легко, адже у ЄС є різні погляди щодо подальшого розширення. 

Переважною більшістю голосів Європарламент схвалив резолюцію-рекомендацію державам-членам ЄС надати статус кандидата. Перед тим 8 глав центральноєвропейських держав звернулися з ініціативою про прийняття України в ЄС за спрощеною процедурою.

Хай там як, ЄС має офіційно підтвердити статус України як кандидата в члени ЄС замість нікчемного ритуального визнання європейських прагнень Києва.

За результатами телефонної розмови глав зовнішньополітичних відомств України та КНР, Пекін виявив готовність до посередницьких послуг у встановленні перемир’я між Україною та РФ. Китайський дипломат висловив "надзвичайну стурбованість шкодою для цивільного населення", а також додав, що КНР поважає "територіальну цілісність усіх країн". 

Це свідчить про можливі зміни у позиції Пекіна (Харківський злочин?), адже переддень Китай утримався при голосуванні за Резолюцію ООН щодо засудження російського вторгнення в Україну. 

Оскільки Москва мінімізує негативні наслідки ізоляції з боку Заходу поглибленням залежності від Піднебесної, китайський фактор може зіграти важливу роль у стримуванні російської агресії.

Головний прокурор Міжнародного кримінального суду заявив, що є "належні підстави вважати", що в Україні були вчинені військові злочини та злочини проти людяності, отже МКС якомога скоріше розпочне офіційне розслідування.

На знак протесту проти російської агресії понад 140 дипломатів покинули засідання Ради з прав людини ООН, коли слово було надано міністру закордонних справ РФ Сергію Лаврову.