У Європарламенті відбулись дебати щодо України та РФ
У Європарламенті пройшли дебати щодо відносин між ЄС і Росією, європейської безпеки та нинішніх побоювань, що Росія готує вторгнення до України.
Як пише "Європейська правда", переказ обговорення наводить пресслужба Європарламенту.
Парламентарі закликали до об’єднаної відповіді та висловлювали підтримку Україні.
"Те, що ми сьогодні спостерігаємо - це загроза і для миру у Європі", - наголосила президентка Європарламенту Роберта Метсола. Вона додала, що Європарламент має також затвердити 1.2 млрд євро макрофінансової допомоги для України, та подякувала Єврокомісії за цю ініціативу "для підтримки фінансової стабільності і стійкості України у цих складних обставинах".
Президент Євроради Шарль Мішель підкреслив, що стягнення Росією таких сил до кордону з Україною можна розглядати не інакше, ніж погрозливу поведінку, та що це загроза не лише для України, але й миру та безпеки у Європі та міжнародного порядку, заснованого на правилах.
Він нагадав, що ЄС активно залучений у дипломатичні зусилля для зниження напруги, але також готує жорсткий пакет санкцій, якщо Росія продовжить агресію проти України.
"У 21 сторіччі немає місця для ідей про "сфери впливу", - наголосила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Вона сказала, що після сигналів з Росії про готовність продовжувати дипломатичний шлях тепер потрібні дії, і в НАТО ще не помітили зменшення чисельності російських військ довкола України.
Президента Єврокомісії застерегла РФ від використання енергетичного питання для тиску, та зауважила, що для ЄС один з висновків з цієї ситуації - про потребу диверсифікувати своє енергопостачання, щоб не залежати від російського газу.
"Те, що далі станеться у ситуації з Україною, визначить долю людства. Якщо переможе "закон сильного", це буде кроком назад", - заявив головний дипломат ЄС Жозеп Боррель.
Багато євродепутатів у виступах сказали, що нинішня ескалація стала "тривожним дзвінком" для ЄС і сигналом, що блоку потрібно зміцнюватись і бути готовим реагувати на різноманітні зовнішні загрози, при цьому захищаючи цінності миру й демократії.
Висловлюючи підтримку Україні, чимало депутатів говорили про необхідність продовжувати дипломатичні зусилля та, водночас, готувати жорсткі санкції, до яких деякі пропонують включити і газопровід "Північний потік-2".
Депутати у виступах нерідко згадували, що реальною причиною агресивної поведінки Росії є не її побоювання наслідків розширення НАТО, а "сила цінностей" і привабливість демократичних суспільств.
Деякі парламентарі розкритикували "двозначність" дій ЄС у реагуванні на кризу.
Нагадаємо, 15 лютого у Міноборони РФ заявили, що підрозділи Західного та Південного військових округів починають повернення з навчання до пунктів базування залізницею та автомобільним транспортом.
Генсек НАТО Єнс Столтенберг попри заяви Москви поки що не бачить ознак деескалації з боку Росії на українському кордоні. За його словами, навпаки, схоже, Росія продовжує військове нарощування.
Заступниця держсекретаря США Венді Шерман заявила, що президент РФ Владімір Путін може продовжувати розміщення чисельної групи військ біля кордону України, щоб мати важіль для вимог.
Читайте також: Чи можливе вторгнення в Україну? Які перспективи наступу Росії
