41% українців вважають політику Угорщини щодо нацменшин на Закарпатті підготовкою до анексії
Українці негативно сприймають нинішню політику Угорщини щодо підтримки угорської національної меншини на Закарпатті – 41% респондентів вважає ці дії підготовкою до анексії та окупації.
Джерело: результати опитування Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології на замовлення Інституту центральноєвропейської стратегії у рамках спецпроєкту Re:Open Zakarpattia, проведеного з 22 жовтня по 12 листопада
Деталі: Негативний погляд на ситуацію переважає на заході країни – 51%.
Водночас молодші респонденти менш схильні вбачати ворожість у діях Угорщини – вони вважають їх справжньою підтримкою регіону.
Зазначається, що ворожість у цих діях найбільше вбачають респонденти, які підтримують подвійне або множинне громадянство з усіма країнами, окрім Росії (47%), а також ті, хто підтримує запровадження такої процедури лише з країнами колишнього СРСР (46%).
Така сама думка побутує і серед противників подвійного або множинного громадянства як такого – 48%.
Водночас соціологи підкреслюють, що таке ставлення до політики Угорщини на Закарпатті відрізняється від думки самих жителів Закарпатської області.
Зокрема, за результатами регіонального опитування, проведеного у серпні-вересні у 2020 році, 31,5% респондентів назвали дії Угорщини дружньою допомогою угорській меншині на Закарпатті, а ще 40% – сприянням розвитку краю за умови узгодженості дій угорського уряду з умовами українського уряду.
Крім того, повідомляється, що з вересня 2020 по вересень 2021 року ставлення до угорців з боку опитаних на Закарпатті суттєво поліпшилося: якщо у 2020 році 12% опитаних хотіли б бачити угорців як членів родини і ще 28% як друзів чи колег по роботі, то в 2021 році частка тих, хто хотів би бачити угорців як членів родини, зросла до 29%, а як друзів – до 28%.
Соціологи вважають, що це свідчить про зростання згуртованості громадян України, незалежно від національності, у відповідь на труднощі та загрози, що випливають з наслідків коронавірусної кризи.
Ще одним чинником називають більш реалістичну оцінку впливу Угорщини на угорців Закарпаття та щоденний позитивний досвід взаємодії людей різного етнічного походження.
Дослідження тривало з 22 жовтня по 12 листопада 2021 року методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних номерів у всіх областях України, окрім тимчасово окупованих територій Криму і Донбасу.
Загалом було опитано 2003 респонденти від 18 років.
Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищує: 2,4% для показників близьких до 50%, 2,1% – для показників близьких до 25%, 1,5% – для показників близьких до 10%.
Для порівняння використано дані двох регіональних репрезентативних опитувань, проведених у Закарпатській області у серпні-вересні 2020-го та 2021 років.
У 2020 році загалом було опитано 1000 респондентів в Закарпатській області – 500 респондентів в 6 містах та 15 селах області та 500 респондентів з числа національних меншин (із них 300 угорці та 200 представники ромської, румунської та словацької громад) у місцях компактного проживання.
Максимально випадкова похибка опитування (без урахування додаткової вибірки національних меншин та без урахування дизайн-ефекту) не перевищує 4,4% з ймовірністю 0,95.
У 2021 році загалом було опитано 502 респонденти в Закарпатській області. Максимально випадкова похибка опитування (без урахування додаткової вибірки національних меншин та без урахування дизайн-ефекту) не перевищує 4,4% з ймовірністю 0,95.