Закупівля неякісних катерів для армії: ДБР каже, що знайшло докази

Державне бюро розслідувань повідомляє, що провело слідчий експеримент, який довів невідповідність державним нормам військових катерів, вироблених "Кузнею на Рибальському" на замовлення Міноборони.

Джерело: пресслужба ДБР

Деталі: Згідно з її повідомленням, це з’ясувалося під час слідчих експериментів, які ДБР провело 23 та 28 жовтня.

У бюро наполягають, що огляд кораблів виробництва "Кузні" відбувся "з дотриманням усіх правил технічної експлуатації суден", "без жодних порушень" і "професійним екіпажем Військово-Морських сил ЗСУ".

Зокрема, експерименти провели фахівці Київського науково-дослідного інституту судових експертиз і ТОВ "Цеппелін Україна". 

При цьому, наголошують в ДБР, представники підприємства-виробника проігнорували запрошення доєднатись до експерименту.

У цій справі ДБР підозрює посадовців Міністерства оборони у злочинній змові з приватною компанією на постачання неякісних катерів для армійських підрозділів упродовж 2016-2018 років. Збитки для держави оцінюють у 475 млн гривень.

Нагадаємо, що журналісти-розслідувачі "Bihus.Info" знайшли в керівника Київського науково-дослідного інституту судових експертиз незадекларовані мільйонні статки. Також експертизи цієї установи допомогли нівелювати докази в судових справах проти Миколи Мартиненка.

Читайте також: Москітний флот чи турецькі корвети? Чому влада відмовляється від стратегії ВМС

Що цьому передувало:

• Слідчі ДБР повідомили 2 липня про підозри колишнім посадовим особам Міністерства оборони та ПрАТ "Кузня на Рибальському" через поставку військової техніки низької якості Збройним силам України. Джерело УП повідомило тоді, що йшлося про Ігоря Павловського, колишнього заступника міністра оборони.
• У партії "Європейська солідарність" тоді назвали це переслідуванням бойових генералів з боку влади Зеленського, щоби відвернути увагу суспільстві довкола т.зв. "справи ваґнерівців". Генерал Павловський був учасником боїв за Маріуполь у вересні 2014 року, очолював Сектор М.
• 12 липня ексчиновника посадили під домашній арешт із правом внесення застави 475 млн гривень. У "ЄС" тоді писали омбудсману скарги про порушення прав затриманого чиновника.
• У жовтні 2017 році НАБУ і САП уже висували підозру Павловському та пов’язаному з ним підприємству "Трейд Коммодіті" у розтраті державних коштів. Тоді посадовця посадили на домашній арешт.