"Венеційка" рекомендує змінити законопроєкт про перехідний період щодо Криму та Донбасу

Вівторок, 19 жовтня 2021, 08:45

Венеційська комісія, ілюстративне фото з офіційного сайту venice.coe.int

Венеційська комісія опублікувала висновок на український законопроєкт "Про засади державної політики перехідного періоду", який пропонує регулювання принципів держуправління та правосуддя на окупованих територіях під час процесу їхньої реінтеграції.

"Європейська правда" має у розпорядженні текст висновку, що містить як критику, так і підтримку окремих положень урядового проєкту.

Венеційська комісія передусім зазначає, що проєкт закону пропонує створити лише загальну правову рамку для різноманітних заходів перехідного періоду, через що чітко передбачити вплив цього закону у разі ухвалення не є можливим; натомість виконання рамкового закону у багатьох деталях залежатиме передусім від імплементуючих законів та підзаконних актів які необхідно буде розробити в майбутньому.

"Через загальні та розмиті норми... проєкт, більше нагадує політичні вказівки, ніж нормативно-правовий акт", - відзначає "Венеційка".

Комісія також зазначила, що скасування низки нормативно-правових актів, як це передбачено чинним проєктом закону, створило би в Україні правовий вакуум з низки питань, передусім стосовно Автономної Республіки Крим та м. Севастополя.

Втім, "Венеційка" наголошує, що розуміє прагнення української влади визначити правові засади перехідного періоду, а також визнає, що урядовий проєкт "значною мірою закон грунтується на принципах міжнародного права... та враховує потреби вразливих груп суспільства".

Однак деякі питання, пов’язані із застосуванням норм міжнародного права, піддані критиці.

Зокрема, зазначається, що хоча проєкт оперує поняттями, звичними для міжнародного права (у тому числі базові для закону поняття "перехідний період", "перехідне правосуддя" тощо), їх значення є вужчим ніж те, що є звичним для міжнародного права.

Комісія нагадала, що Україна не може в односторонньому порядку змінити базові положення міжнародного права з питань збройних конфліктів, ті зберігатимуть чинність незалежно від ухвалення закону України.

"Зрозуміло, що держава має легітимне право для формування свого бачення... Однак такі положення мають бути або прибрані з проєкту, або має бути чітко зазначене, що відображають лише українське прочитання міжнародного права", - йдеться у висновку.

Венеційська Комісія також надала низку рекомендацій щодо удосконалення окремих положень законопроєкту, з яких виділила 5 найважливіших блоків.

Зокрема, на думку експертів ВК, необхідно

- привести у відповідність до міжнародного права положення щодо відповідальності за кримінальні правопорушення, вчинені у зв’язку з тимчасовою окупацією, відповідно до міжнародного права, та переглянути нинішнє диференційоване ставлення до різних категорій злочинців;

- звузити та уточити положення щодо люстрації, врахувавши що за міжнародними стандартами, люстрація обмежується найважливішими посадами в державі, не поширюється на виборні посади, має бути можливість її судового контролю тощо;

- переглянути, що закон має на меті встановлення правди про всі злочини, а не тільки про ті, які вчинені певними конкретними суб’єктами конфлікту;

- чіткіше сформулювати положення конвалідації документів, виданих на тимчасово окупованих територіях, та переглянути обмежувальний підхід щодо визнання академічних сертифікатів, ступені та звань, видані на цих територіях

- відобразити у проєкту особливий конституційний статус АРК та Севастополя.

Запит на надання висновку надійшов до Комісії від віцепрем'єра, міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій 4 липня 2021 року. Також уряд у серпні зареєстрував законопроєкт у ВР за номером 5844.

Що передувало:

20-21 вересня експерти Венеційської комісії проводили консультації у Києві з представниками Офісу президента, Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, Верховної Ради, Верховного Суду України, Офісу генпрокурора та Омбудсмана. Делегація також провела зустрічі з представниками міжнародних організацій і громадянського суспільства щодо проекту закону "Про засади державної політики перехідного періоду".
20 вересня коаліція правозахисних організацій заявила, що законопроєкт "Про засади державної політики перехідного періоду" має характер радше політичної декларації, ніж нормативно-правового акта, і потребує суттєвого доопрацювання.
15 вересня екс-голова Верховної Ради Дмитро Разумков в інтерв’ю "Інтерфакс-Україна" заявив, що урядовий законопроект "Про засади державної політики перехідного періоду" потребує додаткових обговорень з урахуванням переговорів у "мінському" і "нормандському" форматах для збереження підтримки України з боку ЄС і США.
31 серпня до урядового законопроєкту "Про засади державної політики перехідного періоду подано два альтернативні законопроєкти: авторства народної депутатки Вікторії Гриб (№5844-1 "Про засади реінтеграції тимчасово непідконтрольних територій України") та від групи народних депутатів фракції "Європейська Солідарність" (№5844-2 "Про особливості державної політики перехідного періоду").
9 серпня у Раді зареєстровано законопроєкт "Про засади державної політики перехідного періоду" за номером 5844.