Медведєв у статті назвав Кримську платформу "дебільною", а переговори позбавленими сенсу

Заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв назвав український закон про корінні народи "ублюдочним", Кримську платформу – "дебільною", і натякнув, що Росія буде чекати для переговорів нового, проросійського керівництва в Україні.

Джерело: стаття Медведєва, опублікована в газеті "Коммерсант" ("Ъ")

Деталі: Як і Володимир Путін, Медведєв упевнений, що "українські керівники нинішньої генерації – люди абсолютно несамостійні", а також що вони слабкі і "прагнуть лише до того, щоб набити свої кишені".

За твердженням Медведєва, президент Володимир Зеленський зрадив свою ідентичність і свою російську мову, а з "вивернутою навиворіт людиною" домовлятися не будуть.

За словами російського політика, президент України змушений "нескінченно маневрувати між різними силами: радикальними націоналістами ("нациками", як їх прийнято там називати), мусульманської частиною населення, перш за все татарами, помірними аполітичними українцями і росіянами, представниками інших етносів, – щоб йому не зламали шию".

Саме тому, впевнений Медведєв, "з'являються ублюдочні документи типу "закону" про корінні народи України", а Зеленський "показує себе більшим націоналістом, ніж найбільш радикальні з них".

Пряма мова: "Безглуздість і навіть шкідливість відносин із нинішніми керівниками України полягає ще й в тому, що на чолі цієї країни стоять невігласи і необов'язкові люди. Вони постійно змінюють позицію на догоду своїм заокеанським господарям і політичній кон'юнктурі. Так вони розуміють мистецтво дипломатії.

Доморощені талейрани. Підписують Мінські угоди, домовляються в "нормандському форматі", а потім – після внутрішніх бурлінь у Раді, на площі або ЦУ з-за океану – розгортають позицію зовсім в інший бік. Так, у політиці можливі компроміси, іноді деякі відступи від сформованої лінії, але не в такій мірі, коли узгоджений підхід змінюється на діаметрально протилежний.

А нам і нашим партнерам безперервно брешуть і відступають від прийнятих рішень. І справа не в конкретному прізвищі того чи іншого керівника. Це позиція всіх українських учасників переговорів, їхня лінія поведінки, modus operandi.

Таким "партнерам" у міжнародних відносинах, які змагаються в постійній брехні, немає і не може бути довіри. А значить, і переговори з ними абсолютно безглузді.

Тоді постає одвічне і головне питання: що робити в цій ситуації? А нічого.

Дочекатися появи на Україні притомного керівництва, яке націлене не на тотальну конфронтацію з Росією на межі війни, не на організацію дебільних "Кримських платформ", створених для обдурення населення країни і підкачки своїх м'язів перед виборами, а на вибудовування рівноправних і взаємовигідних відносин з Росією. Ось тільки з таким керівництвом України і варто мати справу.

Росія вміє чекати. Ми люди терплячі".

Чому це важливо: Володимир Зеленський давно домагається зустрічі тет-а-тет із Володимиром Путіним, але у Кремлі відмовляються говорити на актуальні для України теми (деокупація Криму й Донбасу) і диктують свої (скасування санкцій, повернення дипломатів, відновлення транспортного сполучення тощо). Київ на це не реагує.

Цьому передувало: У липні президент Росії і соратник Дмитра Медведєва по партії "Єдина Росія" Володимир Путін опублікував на сайті Кремля статтю українською та російською мовами "про історичну єдність росіян та українців".

Президент України Володимир Зеленський у відповідь на статтю Володимира Путіна про братні народи України і Росії заявив, що у Путіна немає часу на особисту зустріч, але є час для написання об'ємних статей. 

Читайте також: Стаття Путіна про "один народ" є сценарієм аншлюсу України – Тімоті Снайдер

Шлях до деокупації: текст рішення, яке ухвалив саміт Кримської платформи