У М'янмі звинуватили Україну в постачанні зброї їхній хунті: Укроборонпром відмахнувся
В "Укроборонпромі" заявили, що постачання товарів військового призначення до М’янми, де відбулася спроба військового перевороту, здійснюється у відповідності до законодавства, але зброї смертельного ураження туди не продають.
Джерело: пресслужба "Укроборонпрому" в коментарі УП, DW, Justice for Myanmar
Дослівно УОП: "У 2019-2021 рр. експорт товарів (послуг) військового призначення смертельного ураження до М’янми не здійснювався.
Строки дії договорів, їхня вартість, обсяги експорту тощо є конфіденційною інформацією та згідно з умовами договору не підлягає розголошенню третій стороні.
Експорт товарів військового призначення та подвійного використання до будь-якої країни світу, зокрема М’янми, здійснюється державними підприємствами – учасниками ДК "Укроборонпром" винятково у відповідності з вимогами чинного законодавства та міжнародних зобов’язань України".
Деталі: Водночас, активісти Justice for Myanmar 8 вересня опублікували матеріал у якому зазначили, що "Укроборонпром" та "Укрспецекспорт" все ще постачають комплектуючі для танків, літаків та іншої зброї у М’янму навіть після спроби військового перевороту.
Зокрема, нібито "Мотор Січ" двічі експортувала двигуни і запчастини до М'янми після спроби військового перевороту: в травні 2021 року обладнання для турбореактивних двигунів, а в лютому через приватного постачальника ВВС Sky Aviator механічні деталі.
Також повідомляється, що у травні 2021 року "Укроборонсервіс" відвантажив компанії Yatanarpon Aviation більше 164 кг запасних частин до літаків.
Активісти стверджують, що українські підприємства разом із збройними силами М’янми збагачують приватні компанії, які сприяють закупівлі зброї. У русі "Justice for Myanmar" вважають, що такі підприємства мають стати об'єктом санкцій, щоб зупинити потік зброї.
Ukraine’s biz w/ Myanmar military enriches private Myanmar companies who facilitate procurement. They must be targeted for sanctions NOW to stop the flow of arms & related materiel to Myanmar, which enabled the junta's criminal conduct. Entity & director data on JFM site 11/ pic.twitter.com/fC3uIxyw0k
— Justice For Myanmar (@JusticeMyanmar) September 8, 2021
Відзначається, що у червні 2021 року Україна проголосувала за резолюцію Генасамблеї ООН про припинення поставок озброєння у М’янму.
У М'янмі вважають, що до поставок зброї з України причетний почесний консул України в М'янмі Аунг Хлаінг Оо. Його називають великим закупщиком зброї.
За словами джерела руху, пов'язаного з військовими, Аунг Хлаінг Оо отримує комісійні в розмірі 20-30% від продажу зброї з України.
Що було раніше: У лютому у М'янмі помітили українські БТРи. В Україні пояснили, що це старе озброєння, якому уже 15 років.
Водночас, з 2015 року Україна постачала до М'янми обладнання для будівництва у цій країні заводу зі складання з українських компонентів найновішого покоління бронемашин - БТР-4У та самохідних артустановок 2С1-У "Гвоздика".
"Укрспецекспорт" постачав до середини 2020 року збройним силам М'янми техдокументацію і обладнання для виробництва зварювальних корпусів, токарні верстати, столи для креслення, устаткування для розрізання металу і тд.
Чи введений у М'янмі в експлуатацію завод зі складання БТР-4 і 2С1-У наразі не відомо.
Передісторія:
- Військові захопили владу у М’янмі та затримали Аун Сан Су Чжі та інших лідерів держави. В армії стверджують, що затримання високопосадовців є відповіддю на "фальсифікацію виборів" у листопаді минулого року, на яких перемогла партія Аун Сан Су Чжі "Національна ліга за демократію". З того часу військові не визнавали їх результати.
- Після перевороту владу віддали військовому командиру Мін Аун Хлаїнгу.
- У країні на рік запровадили надзвичайний стан, телефонний зв’язок не працює, а телебачення припинило ефір.
- 28 квітня у країні почалися бойові дії, коли повстанці з етнічної меншини карен атакували аванпост армії М'янми недалеко від кордону з Таїландом.
