Українські вчені встановили вік кита, скелет якого знайшли в Антарктиді

Вченим Національного антарктичного наукового центру (НАНЦ) вдалося з'ясувати вік кита, рештки якого лежать на острові Расмуссен, що неподалік української антарктичної станції "Академік Вернадський".

Джерело: повідомлення НАНЦ у Facebook

Дослівно: "Нарешті вчені НАНЦ отримали результати радіовуглецевого аналізу зразків, зробленого в лабораторії у Познані, Польща. Завдяки цьому дослідженню було визначено вік залишків кита - він становить 1350 років (плюс/мінус 30 років)".

Деталі: У публікації йдеться, що морський ссавець  помер у сьомому столітті – "в епоху вікінгів та цивілізації майя, за три сторіччя до княгині Ольги і князя Володимира".

Щодо виду, то вчені визначили, що це синій кит –  найбільший кит і взагалі тварина в світі.

За довжиною щелепи встановлено, що цей кит був завдовжки щонайменше 26 метрів. Він належав до південного (антарктичного) підвиду – це найбільший підвид серед синіх китів.

Вчені наголошують, що це відкриття має велике значення, оскільки загалом у музеях світу є лише кілька десятків скелетів синіх китів, і більшість із них належать іншому підвиду.

Наступні дослідження решток кита включатимуть генетичний аналіз, що дозволить знайти нові відомості про еволюцію синіх китів і демографію їхніх давніх, нині знищених стад.

Довідково: Внаслідок китобійного промислу до 1960-х років синій кит був майже повністю винищений. З 1963 року вид перебуває під охороною, але через незаконний (зокрема, радянський та японський) промисел відновлення популяції не відбувалося. На середину 1980-х, за даними міжнародної китобійної комісії, в світі залишалося не більше 200-1400 особин.

Перед епохою промисла антарктичний синій кит був одним з найчисельніших – популяція становила 250-300 тис. особин.

Для вчених важливо зрозуміти, якими були кити до такого кривавого і смертельного втручання людини в їхнє життя. Наразі, попри всі природоохоронні заходи, антарктичний синій кит все одно залишається дуже рідкісним – його чисельність становить 1,6-3 тис. особин.

Для відновлення популяції треба ще принаймні 200 років, за умови, що не виникнуть інші загрози.