"Лагідна українізація": Ткаченко не проти відкласти дубляж фільмів українською
Міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко підтримує ідею відтермінувати початок дії статей закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної", що стосуються обов'язкового дубляжу фільмів українською мовою.
Джерело: Ткаченко на прес-конференції за результатами роботи на посаді міністра, "Інтерфакс-Україна"
Пряма мова: "Було звернення колег із телеканалів через те, що цього року у них не було ні фінансових, ні фізичних можливостей продовжувати зйомки проектів, які вони планували, відтермінувати на час карантину дію цього закону.
Оскільки сам закон, по суті, не змінюється, а тільки відтерміновується, то я бачу у цьому крок назустріч представникам індустрії".
Деталі: На зауваження, що його позиція з низки мовних питань відрізняється від позиції уповноваженого із захисту державної мови Тараса Кременя, Ткаченко відповів, що не бачить суттєвої відмінності в їхніх позиціях, окрім "наголосів".
"Якщо я кажу про лагідну українізацію – це не примусова українізація", – додав Ткаченко.
Цьому передувало: 24 травня народні депутати з фракції "Слуга народу" Микита Потураєв і Євгенія Кравчук зареєстрували у Верховній Раді законопроект №5554, який пропонує через карантин у зв’язку з COVID-19 відтермінувати початок дії статей закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної", що стосуються обов'язкового показу фільмів на телебаченні й у кінотеатрах українською мовою.
Законопроект передбачає, що ця норма почне діяти за 2 місяці після завершення карантину в Україні, а не з 16 липня 2021 року, як це передбачено "мовним" законом.
1 червня у ВР не знайшлося необхідних голосів для того, щоб включити такий законопроєкт до порядку денного сесії.
Чому це важливо: Із 16 липня 2021 року починає діяти норма закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної", яка зобоֹвֹֹֹ’язує українські телеканали дублювати та озвучувати фільми і серіали державною мовою. Вони мали 2 роки, щоб підготуватися.
Відповідно до закону, з 16 липня 2024 року обсяг україномовного контенту на загальнодержавних телеканалах має зрости до 90%, на місцевих каналах – до 80%. Також лише 10% фільмів у кінотеатрах зможуть іти в оригіналі з субтитрами – решта фільмів мусять бути дубльовані чи озвучені державною мовою.
Також із 16 липня 2021 року не менше половини всіх виданих впродовж року видавцем назв книг мають бути українською мовою, і не менше 50% назв книг, що продаються у книгарнях, мають бути державною мовою. Ця норма не поширюється на видавничу продукцію кримськотатарською мовою, мовами корінних народів чи нацменшин
Адміністративна відповідальність (попередження і штрафи) набудуть чинності лише за рік – 16 липня 2022 року,
Із 16 січня 2022 року видавці загальнодержавних і регіональних друкованих ЗМІ можуть видавати їх будь-якою мовою за умови паралельного видання аналогічного накладу українською. Для місцевих друкованих ЗМІ ця вимога вступає в силу 16 липня 2024 року.
Передісторія:
- 23 травня 2017 року Верховна Рада внесла зміни до Закону щодо мови аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації №5313, передбачивши мовні квоти для радіо та телебачення.
- Попри спротив частини медіабізнесу, Нацрада в вересні 2019 року констатувала, що політика держави щодо введення україномовних квот повернула українську мову в ефіри телеканалів і радіостанцій.
- У команді Володимира Зеленського були противники мовних квот, але він, ставши президентом, підтримав статус української мови.
- 16 липня 2019 року в Україні набув чинності закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної", який Верховна Рада ухвалила 25 квітня 2019 року, ще до інавгурації Зеленскього.
- 16 січня 2021 року набула чинності 30 стаття мовного закону, яка зобов'язує усіх постачальників послуг в Україні комунікувати з клієнтами виключно державною мовою, якщо не надійшло окреме прохання споживача про інше.
Знати більше: Mova is… Закон про мову у цифрах