"Вікіпедія" чекає санкцій від спроби Росії притиснути до нігтя IT-гігантів
Російська версія "Вікіпедії" може опинитися серед іноземних агентів і потрапити під санкції в разі відкриття філії в Росії, попередили у "Вікімедіа ру".
Деталі: 21 травня в Держдуму РФ внесли законопроект, який зобов'язує власників великих іноземних інтернет-ресурсів відкривати офіційні представництва в Росії.
Цей документ 28 травня розглядають на розширеному засіданні комітету Держдуми РФ з інформаційної політики, інформаційних технологій і зв'язку.
Виконавчий директор некомерційного партнерства "Вікімедіа ру", що представляє інтереси "Вікіпедії" в Росії, Станіслав Козловський заявив комітету: "Якщо буде зроблено офіційне представництво некомерційної організації в Росії, вона автоматом стає іноземним агентом, на неї накладаються всі ці санкції проти іноземних агентів".
Козловський зазначив, що "Вікіпедія" є некомерційною організацією, її російське відділення існує на пожертви користувачів, а статті укладаються відвідувачами ресурсу, які і є власниками розміщеного контенту.
У коментарі для "Газета.Ru" Козловський пояснив: "Є організації, які є незалежними в кожній країні, в Німеччині – Wikimedia Deutschland, у Франції – Wikimedia France, в Росії – "Вікімедіа РУ", але вони не мають права брати участь у якихось судах, приймати якісь юридично значимі рішення".
За його словами, законопроект "про приземлення" не передбачає діяльність у Росії таких компаній, як "Вікіпедія".
"На відміну від усіх інших компаній, які вони називали, "Вікімедіа РУ" – єдина некомерційна, і створювати комерційні компанії вона теж не може. Тому є така проблема, в цьому законі не врахували, що далеко не всі сайти з великою відвідуваністю – це багатомільярдні корпорації", – сказав Козловський.
21 травня члени комітету з інформполітики та сенатор Олексій Пушков внесли у Держдуму проєкт закону, що передбачає, що власники інформаційних ресурсів, добова аудиторія у яких становить понад 500 тисяч російських користувачів, для роботи в РФ мають створити філії, відкрити представництва чи заснувати російські юридичні особи, які повинні в повному обсязі представляти інтереси головних компаній і бути основним каналом взаємодії російських регуляторів із ними.
Згодом голова комітету з інформполітики Олександр Хінштейн (один з авторів законодавчої ініціативи) уточнював, що попередній перелік інтернет-ресурсів, власників яких можуть зобов'язати відкрити в Росії філії чи представництва, включає 20 платформ.
У нього входять соцмережі (Facebook, Instagram, TikTok, Twitter), відеохостінги (YouTube, Twitch.tv), месенджери (WhatsApp, Telegram, Viber), поштовий сервіс (Gmail), пошуковики (Google, Bing.com), провайдери хостингу (Amazon, Digital Ocean, Cloudflare, GoDaddy), онлайн-магазини (Aliexpress.com, Ikea.com, Iherb.com), а також Wikipedia.org.
Список може коригуватися.
Перше читання законопроекту заплановано на 1 червня. Російські депутати планують ухвалити його у всіх трьох читаннях до кінця весняної сесії Держдуми, останнє пленарне засідання якої має пройти 24 червня.
