Рада повернула покарання за брехню в декларації, але без в'язниці
Верховна Рада відновила кримінальну відповідальність за недостовірне декларування – за брехню про статки передбачені штраф і обмеження волі.
Джерело: засідання парламенту 4 грудня
Пряма мова спікера ВР Дмитра Разумкова: "За 289. Рішення прийнято".
Деталі: Депутати голосували за компромісний законопроєкт №4460-д, створений на основі президентського законопроєкту №4434 і напрацьованого робочою групою №4441.
Разумков пообіцяв, що підпише закон 7 грудня, щоб його встигли опублікувати до Нового року. Він також поцікавився, чи ніхто з нардепів не планує блокувати його постановами. Парламентарі запевнили, що блокувати не збираються.
Що в законі: Згідно з документом, умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації на суму від 500 до 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (наразі це від 1,3 до 9 мільйонів гривень – ред.) карається штрафом від 2,5 до 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 42,5 до 51 тисячі гривень – ред.) або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
Умисне внесення суб’єктом декларування недостовірних відомостей від 4 тисяч прожиткових мінімумів (наразі 9 мільйонів гривень) карається штрафом від 3 до 5 тисяч неоподаткованих мінімумів (від 51 до 85 тисяч гривень) або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або обмеженням волі на строк до 2 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
Умисне внесення суб’єктом декларування недостовірних відомостей від 4 тисяч прожиткових мінімумів (наразі 9 мільйонів гривень) карається штрафом від 3 до 5 тисяч неоподаткованих мінімумів (від 51 до 85 тисяч гривень) або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або обмеженням волі на строк до 2 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
Умисне неподання декларації карається штрафом від 2,5 до 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Для довідки: Згідно з ККУ, покарання у вигляді обмеження волі полягає у триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов'язковим залученням засудженого до праці.
Обмеження волі встановлюється на строк від 1 до 5 років.
Обмеження волі не застосовується до неповнолітніх, вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до осіб з інвалідністю першої і другої групи.
Покарання у вигляді позбавлення волі полягає в ізоляції засудженого та поміщенні його на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу. Встановлюється на строк від 1 до 15 років.
Позбавлення волі є одним із найсуворіших кримінальних покарань, знаходиться між обмеженням волі та довічним позбавленням волі.
Чому це важливо: Через визнання Конституційним судом неконституційними норм щодо недостовірного декларування та повноважень НАЗК Україна ризикує втратити підтримку МВФ, Світового банку та інших міжнародних партнерів, також це ставить під сумнів безвізовий режим із ЄС. Україні треба було відновити покарання за приховування статків при декларуванні, хоча за брехню в деклараціях за 2017-2019 роки покарання вже не буде.
Що було раніше: Комітет з питань правоохоронної діяльності 3 грудня заявив, що пропонуватиме Верховній Раді прийняти компромісний законопроєкт щодо відновлення кримінальної відповідальності за недостовірне декларування – у ньому передбачені штраф і обмеження волі.
Знати більше: Вбити боротьбу з корупцією. Як Конституційний Суд повертає бандитські 90-ті
Корупційний суд України: чому скандальне рішення КС руйнує не тільки безвізовий режим
Передісторія:
- 27 жовтня за поданням 48 народних депутатів Конституційний суд визнав неконституційними окремі положення антикорупційного законодавства.
- Рішення КС означає скасування електронного декларування, скасування повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції на повну перевірку та моніторинг способу життя, декриміналізацію недостовірного декларування.
- 16 листопада спікер Верховної Ради Дмитро Разумков закликав створити роботу групу для вирішення конституційної кризи в Україні.
- 18 листопада Совгиря повідомила, що у Верховній Раді створили робочу групу, яка за 2 тижні мала напрацювати законопроєкти щодо електронного декларування та діяльності Конституційного суду.
- 27 листопада у Верховній Раді зареєстрували президентський законопроєкт щодо відновлення відповідальності за декларування недостовірної інформації.
