Арестович розповів, чому вибори на Донбасі пропонують провести у березні

Українська делегація в Тристоронній контактній групі з урегулювання ситуації на Донбасі вважає, що пропозиція провести вибори на Донбасі у вересні 2021 року "примусить Кремль до конкретизації".

Джерело: речник делегації ТКГ Олексій Арестович в ефірі hromadske

Пряма мова Арестовича: "31 березня ми поставили, щоб вони (Росія – УП) швидко відповідали на питання. Тому що якщо поставити 1 жовтня, або 1 грудня 2021 року, то вони скажуть: "Ну у нас ще є 6 місяців до відповіді". А питання в тому, що 9 грудня спливає рік з моменту торішніх домовленостей на вищому рівні в Парижі в Нормандському форматі. І хтось має опинитися винним".

Деталі: Відповідна пропозиція закладена у "Плані спільних кроків", який представив голова делегації Леонід Кравчук.

На запитання що буде, якщо Кремль погодиться провести вибори весною, речник української делегації відповів: "Дуже добре. Головною умовою є повна демілітаризація, виведення російських військ, найманців і персоналу". 

Арестович також вважає, що до виборчого процесу можуть долучитись переселенці, які повернуться додому, їх, за його словами, до 1,5 мільйона людей. 

"Вони ж повернуться, принаймні, частина. Демографічний склад зміниться. По-друге, військові злочинці, найманці та ті, хто брав участь у цих справах, вони втечуть. Залишаться, звісно, певні диверсанти, але це проблема наших спецслужб і вони впораються", — заявив спікер української делегації.

Що передувало: Українська сторона підготувала для ТКГ "План спільних кроків" із пропозицією повного припинення конфлікту й демілітаризації окремих районів Донецької та Луганської областей на початку 2021 року, аби створити умови для проведення там місцевих виборів 31 березня 2021 року.

Кравчук заявив, що пункти мінських угод у тій черговості, в якій вони існують з 2015 року, не можуть бути виконані Україною, і необхідний перегляд їх послідовності.

Пізніше Кравчук сказав, що Верховна Рада готова розробити спеціальний закон про вибори на Донбасі, можливо, за мажоритарною системою, але після відновлення контролю Києва над територією ОРДЛО і над українсько-російською ділянкою кордону.