Голова КС не задекларував землю в Криму, власником якої став після анексії – "Схеми"

Голова Конституційного суду Олександр Тупицький у 2018 році став власником земельної ділянки у селищі Кореїз окупованої АР Крим, оформивши договір купівлі-продажу за російським законодавством, але не відобразив інформацію про це у своїй декларації про майно та доходи.

Джерело: "Схеми" (проєкт Радіо Свобода та телеканалу UA:Перший)

Деталі: Журналісти зазначають, що Тупицький ще до анексії Криму Росією в 2014 році володів маєтком та землею під ним у Кореїзі неподалік Ялти. Але у 2018 році він розширив свої володіння, оформивши ще одну ділянку біля будинку у свою власність. Про це свідчить офіційний документ, отриманий "Схемами" з Єдиного держреєстру нерухомості Російської федерації. У липні, 2018-го року Тупицький (на той момент він був заступником голови КСУ) оформив договір купівлі землі площею 126 кв. м. у громадянина РФ Володимира Рисятова. У деклараціях Тупицького ані за 2018 рік, ані за 2019 рік немає згадки про те, що він став власником ще одного об’єкту нерухомості.

Подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації – це порушення, визначене статтею 366-1 Кримінального кодексу України. Саме цю статтю 27 жовтня Конституційний суд України на чолі з Олександром Тупицьким визнав такою, яка не відповідає Конституції України.

Окрім того, договір купівлі-продажу землі у Криму Тупицький оформив за законодавством Російської Федерації, його засвідчила Федеральна служба державної реєстрації, кадастру і картографії РФ.

При цьому, для українських посадовців законодавчо встановлені обмеження "на взаємодію з незаконними органами, створеними на тимчасово окупованій території", пояснює юрист, член Громадської ради доброчесності Роман Маселко.

"Суддя не має права вступати у будь-які відносини з окупаційною владою. Адже є стаття 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", і він як представник судової влади повинен дотримуватись позиції, що ці органи незаконні і купувати там якесь майно означає визнання їх легітимності", – розповів Роман Маселко.

"Окрім того відповідно до Кодексу суддівської етики суддя зобов’язаний і у професійному і у особистому житті демонструвати поведінку, яка підтримує довіру до судів та утримуватись від дій, які можуть завдати шкоди авторитету правосуддя. Очевидно, що придбання у 2018 році майна в Криму за законодавством окупантів є негідним вчинком для судді Конституційного суду, а отже містить ознаки проступку, несумісного зі статусом судді. За таке його можна звільнити, правда, це може зробити лише Конституційний суд двома третинами голосів", – додав він.

"Схеми" розшукали продавця ділянки. Володимир Рисятов повідомив, що Олександр Тупицький його сусід у Кореїзі – їхні вілли знаходяться поруч. "Неправильно були розмежовані ділянки", – розповів Рисятов. І пояснив, що вони з Тупицьким домовились оформити угоду купівлі-продажу за російським законодавством, хоча по факту "продажу не було".

"Там ніякого продажу, нічого там не було. Продаж то ми оформили договором, але ця земля була не моя. Ось так я скажу", – розповів він.

При цьому, юристи пояснюють, що якщо суддя отримав у свою власність землю від іншої особи безкоштовно, за антикорупційним законодавством це може трактуватись як незаконний подарунок.

"Обов’язковою умовою договору купівлі-продажу є сплата покупцем ціни за отриманий товар. Якщо ж земля суддею отримана безоплатно – то в розумінні антикорупційного законодавства безоплатне одержання майна є подарунком. Судді заборонено отримувати подарунки від третіх осіб. За це передбачена адміністративна відповідальність", – розповів Сергій Миткалик, виконавчий директор ГО "Антикорупційний штаб" та заступник голови громадської ради при НАЗК.

При цьому, за даними директора агентства нерухомості "Статус" (Ялта) Едуарда Кісса, ринкова вартість однієї сотки землі у Кореїзі коливається від $5 тис до $15 тис.

Передісторія:

• 27 жовтня стало відомо, що Конституційний Суд ухвалив рішення за конституційним поданням депутатів щодо відповідності Основному закону низки положень антикорупційного законодавства та визнав неконституційними окремі його положення.
• Національне агентство з питань запобігання корупції з 28 жовтня закриває реєстр електронних декларацій на виконання рішення Конституційного суду.
• Судді Конституційного суду визнали такою, що не відповідає Конституції, кримінальну статтю 366-1, яка передбачала відповідальність за недостовірне декларування. На думку Суду, кримінальна відповідальність є надмірною за вчинення таких правопорушень.