Слідом за Вовком: ВРП не підтримала відсторонення скандальних суддів ОАСК
Вища рада правосуддя не підтримала відсторонення від здійснення правосуддя одіозних суддів Окружного адмінсуду Києва Володимира Келеберди, Євгенія Аблова, Ігоря Качура, Олексія Огурцова та Ігоря Погрібніченка.
Джерело: повідомлення ВРП
Деталі: Щодо суддів Погрібніченка, Огурцова та Келеберди ВРП вирішила повернути клопотання генпрокурору.
Причиною повернення клопотання стало "порушення порядку повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення і, як наслідок, не набуття суддею статусу підозрюваного у кримінальному провадженні".
Водночас у відстороненні Аблова та Качура члени ради правосуддя взагалі вирішили відмовити.
На думку ВРП, докази, якими обгрунтовують підозру судді ОАСК Аблову, здобуті шляхом, який не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу. У ВРП також вважають, що Офіс генпрокурора не надав доказів того, що заступник Вовка може впливати на свідків чи підозрюваних.
Таким же чином пояснили у ВРП своє рішення щодо Качура.
Що було раніше: Вища рада правосуддя відмовиласт відсторонити главу Окружного адмінсуду Києва Павла Вовка, оскільки прокуратура не довела, що вручила підозра Вовку належним чином.
Перед засіданням НАБУ оприлюднило записи про вплив Вовка на ВРП.
Читайте також: Рука руку миє: чому троє членів ВРП не можуть розглядати відсторонення судді Вовка з ОАСК?
"Шеф, давай что-то учудим": НАБУ опублікувало записи "розмов суддів Окружного суду"
Нагадаємо:
- Суддів ОАСК, голову Державної судової адміністрації України, колишніх високопосадовців та інших фізичних осіб підозрюють у: створенні та участь у злочинній організації; захопленні державної влади; зловживанні впливом; втручанні у діяльність державних діячів та створенні штучних перешкод у діяльності ВККС та її членів.
- У провадженні також фігурують окремі посадовці інших державних органів у системі правосуддя, зокрема й ті, що покликані формувати доброчесний корпус суддів, слідкувати за додержанням ними законів та професійної етики.
- За даними слідства, втілюючи план із захоплення державної влади, голова ОАСК використовував своє широке коло зв’язків у цих органах: міг організувати подання штучних скарг до ВРП не тільки на непідконтрольних йому суддів з ОАСК, а й на суддів усіх інстанцій, які виносили "незручні" для нього рішення, у т.ч. на суддів Верховного Суду.