Комітет рекомендує Раді ухвалити закон про медіа, проти якого виступили журналісти
Комітет парламенту з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендуватиме парламенту прийняти за основу в першому читанні законопроєкт про медіа.
Джерело: голова комітету Микита Порураєв, якого цитує пресслужба Ради
Пряма мова Потураєва: "Стільки обговорень пройшов тільки, можливо, закон "Про ринок землі", а можливо, у нас їх було і більше… Це були обговорення з індустріями, професійними спільнотами, європейськими експертами тощо".
Деталі: Комітет ухвалив рішення рекомендувати Раді прийняти проєкт закону № 2693 (доопрацьований) у першому читанні за основу
Потураєв зауважив, що це великий законопроєкт, який готувався депутатами двох скликань і пройшов дуже велику кількість обговорень і консультацій.
Він каже, на сьогодні доопрацьований проєкт закону підтримується переважною більшістю індустрій.
В обговоренні також взяли участь представники Нацради з питань радіо і телебачення, Національної спілки журналістів України, інтернет-асоціацій, медіа-юристи.
Зокрема, представник НСЖУ вважає, що "закон створює великі ризики для свободи слова і не скільки вирішить проблеми, скільки створить нові".
Цьому передувало: 30 червня Національна спілка журналістів України та окремі представники медіа закликали народних депутатів не підтримувати у другому читанні законопроект "Про медіа", бо він містить загрози для свободи слова.
Передісторія:
- У кінці листопада 2019 року автор законопроєкту Олександр Ткаченко презентував разом з Міністерством культури чернетку закону про медіа, в ній піднімалися питання реєстрації та оподаткування ЗМІ, питання незалежності редакції від власника ресурсу і врегулювання блогерів.
- 27 грудня народні депутати від "Слуги народу" подали у Верховну Раду законопроєкт 2693 про діяльність медіа. Ініціатором законопроєкту є, зокрема, колишній гендиректор "1+1 Media" Олександр Ткаченко. Згодом було оприлюднено текст законопроєкту.
- Серед іншого, передбачається, шо суб'єкти медіа не можуть належати чи отримувати фінансування від громадян або юросіб держави-агресора (Росії), поширювати матеріали, які містять популяризацію або пропаганду органів держави-агресора або недостовірні матеріали про збройну агресію і дії держави-агресора тощо.