Як змінився Крим в окупації: коротко про економіку, туризм, права людей, освіту та інше

"Українська правда" опублікувала спецпроєкт про Крим за 6 років російської окупації, в якому експерти з різних сфер аналізують зміни в економіці, мілітаризації, політиці, туризмі, освіті, екологічній ситуації, правах людей та свободі слова.

Наводимо короткий виклад та основні висновки з матеріалу.

Повністю читайте його тут: Back in the USSR. Як змінюється Крим під російською окупацією. Спецпроєкт

Мілітаризація. Росія активно мілітаризує півострів, готує людей до своєї армії. З кожним роком вона все більше призиває людей на строкову службу. Декого – у військові частини в Росії та навіть у збройні конфлікти.

Економіка. До окупації в структурі економіки Криму на перед вийшли харчова і хімічна промисловість. Сільське господарство втрачало позиції, поступаючись торгівлі та сфері послуг. Досить розвиненою була зовнішня торгівля.

Окупанти взяли курс на повернення до радянської моделі, сконцентрувавшись на військовій галузі. Зовнішня торгівля не зійшла нанівець, але географія значно звузилась.

Крим до окупації був експортоорієнтованим регіоном, тому транспортна система, логістичний ланцюжок були налагоджені. Нині у півострова значно погіршився, а в деяких випадках зник, залізничний, автомобільний, поромний та повітряний зв’язок. 

Фінансова діяльність приносила в економіку Криму не так багато, але забезпечувала можливість перераховувати гроші в будь-яку точку світу. Сьогодні це неможливо через санкції. 

Соціальна сфера – чи не єдина, де ситуація є кращою. Вона є одним з основних елементів сьогоднішньої економіки Криму і фінансується з бюджету Росії.

Численні кримські будівництва забезпечують роботою населенню, яке її втратило, бо працювало на експортно-орієнтованих підприємствах, у фінансовому секторі.

У 2014 році бюджетники та пенсіонери могли відчути "зростання" рівня життя, бо гривневі доходи перераховували в рублі за "кращим" курсом. Однак потім ситуація змінилась: зарплати та пенсії підлаштувати під російську систему, а дешеві українські продукти зникли.

Сільське господарство. Через відсутність води та насіння з материкової України зменшилась врожайність зернових, повністю припинено вирощування рису, відбулось зменшення тваринництва, виробництво молока, вирощування овочів. Зникло рибне господарство на сході Криму.

На півдні півострова у непоганому стані залишилось садівництво. Виноробство збільшило свої обсяги завдяки об'єднанню заводів та зниженню стандартів. Збільшилась кількість виробленого м'яса на півострові, але водночас зменшилась кількість великої рогатої худоби.

Політика. До окупації влада в Криму була побудована за парламентською моделлю. З приходом окупантів парламентаризм підлаштували під російський формат із "головою Республіки", якого обираються через кандидатур президента Росії.

Туризм. Після кризи 1991-го туристичний потік зростав щорічно. У 2013 він склав 6,2 млн туристів. Після окупації ці цифри впали до 1,2-1,3 млн. 

Туристична інфраструктура не може розвиватися через санкції. Відкриття Керченського мосту спричинило спочатку зростання туристичного потоку, а потім падіння через те, що зменшились дотації на авіасполучення.

Освіта. Кількість і мережа кримських загальноосвітніх закладів і дітей, що до них ходять, мало змінилася з 2014 року.

Дуже сильно скоротилася кількість учнів, що вивчають українську мову – до 0,2%. У школах у жодному з варіантів не викладають історію України.

Кількість дітей, які вчаться кримськотатарською нібито збільшилось: з 4 до 5 тисяч. Однак шкільні підручники кримськотатарською з’явилися лише минулого року, а цифри роздуваються для того, щоб відреагувати на резолюцію ООН зі знищення доступу до рідної мови в Криму.

Екологія. Екологічна ситуація дуже відрізняється в залежності від регіону. 

Є проблеми з викидами у повітря шкідливих хімічних речовин, деградацією ґрунти. Водночас, екологія західного Криму стала кращою у зв'язку з тим, що людське навантаження на цій території сильно впало.

Права людини. Окупація супроводжується порушеннями прав людини та воєнними злочинами. Зокрема, депортацією та зміною демографічного складу населення, примусовим громадянством, викраденням, катуванням та позбавленням волі, порушенням прав власності.

Виникають складнощі із правами кримчан на материковій Україні. Зокрема, встановленням фактів народження/смерті, отриманням паспортних документів, перетином вільної економічної зони, доступом до освіти та охороною права родичів політв'язнів.

ЗМІ і свобода слова. "Кримська влада" перереєструвала ЗМІ за російським  законодавством, зачистивши інформаційний простір від незалежних медіа.

Фіксуються сотні фактів тиску на журналістів та блогерів, десятки кримінальних й адміністративних справ. Блокується два десятки українських сайтів та медіа. Поширеною є практика заборони в'їзду на територію Криму для українських журналістів. 

Повні характеристики кожної сфери зі статистичними даними, причинами та наслідками змін читайте в спецпроєкті "Української правди"