На карантині українці почали більше депресувати - опитування

Результати опитування соціологічної групи "Рейтинг" повторно зафіксували наявність в українців ознак депресії, тривожності, паніки, втоми і розладів сну.

Джерело: "Рейтинг"

Дослівно: "Порівнюючи результати опитування з попередніми двома хвилями (І хвиля – 27-28.03, ІІ хвиля – 3-4.04) помітно незначне зростання депресії та падіння тривожності. Рівні паніки, втоми та розладів сну залишилися на тому ж рівні".

Деталі: Зазначається, що підвищення рівня депресії ймовірно пов’язане із фізичними обмеженнями (малорухливість, менша активність) та відсутністю достатньої кількості зовнішніх подразників: нових вражень, подій, інтенсивності взаємодії з іншими.

Життя на карантині – це часто "день бабака", – монотонна одноманітність, яка призводить до зниження настрою, млявості. До того ж депресія міцно пов’язана із втомою (чим вищий рівень втоми, тим вищий – депресії) та розладами сну (так само).

Виявлена тривожність є ситуативною (виникає в наслідок дії незвичних стресових факторів середовища), на відміну від особистісної, яка є константною психологічною властивістю індивідів.

Падіння такої тривожності вірогідно пов’язане з тим, що українці адаптувалися до нових умов, у них знизилося відчуття невизначеності. Карантин перестав бути незнайомим явищем, а саме такі явища змушують людину тривожитися.

Рівень паніки в цілому від початку карантину залишався на дуже помірних рівнях, а зараз її зростання видається вже малоймовірним, оскільки цей стан виникає у відповідь на реальну або вдавану серйозну загрозу, пов’язану із сильними негативними переживаннями щодо незвичної ситуації. До того ж паніка у психологічно здорової людини – це короткочасний стан – від декількох хвилин до декількох днів, які вже минули від початку карантину.

У динаміці помітне зростання розладів сну у представників середніх вікових груп (30-49 років) та втоми у респондентів передпенсійного віку (50-59 років). Попри це серед останніх фіксується зниження рівня тривоги. Така ж тенденція є і серед найстарших.

Жінки надалі демонструють вищий рівень усіх емоційних показників, аніж чоловіки. У динаміці за цей час у жінок помітне зниження рівня тривоги, - вони краще адаптувалися та призвичаїлися до змін. У чоловіків фіксується зростання показників депресії та розладу сну, які міцно пов’язані між собою.

­Додатково: Під час 3-ї хвилі опитування, що проводилося з 10 по 12 квітня соціологи опитали 1627 респондентів віком від 18 років і старше.

Дослідження проводилося методом Computer-Assisted Self Interviewing (CASI на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів.

Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 4%. Проект виконаний у співпраці з Національною дослідницькою мережею "POLLARIS".