Захист підозрюваної у справі Шеремета пішов у Конституційний суд
Захист медсестри Яни Дугарь, підозрюваної у причетності до вбивства журналіста Павла Шеремета, поскаржився до Конституційного суду на норму, яка дозволяє суддям проголошувати спершу короткий текст рішення, а вже згодом – повний.
Джерело: пост адвокатського об’єднання "Ореховський та Коломієць", сайт Конституційного суду
Дослівно пост адвокатів: "Мова про захист права на особисту недоторканність. Як відомо, безпідставно підозрювані у справі Шеремета до всього того були обмежені в свободі без вмотивованого рішення суду (лише "короткими" ухвалами) – це не відповідає ст. 29 Конституції. Така практика є протизаконною".
Деталі: Скарга стосується частини 2 статті 376 Кримінального процесуального кодексу.
Згідно з нею, якщо складання ухвали вимагає значного часу, суд має право обмежитись проголошенням лише резолютивною частиною, тобто самим висновком, без мотивації.
Повний текст має бути проголошений не пізніше 5 діб.
Захист Дугарь вважає, що це положення суперечить Конституції, за якою "ніхто не може бути заарештований або триматись під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду", та закону "Про попереднє ув’язнення", який також каже, що підставою для нього є "вмотивоване рішення суду".
Водночас, на сайті КС суду нині зазначено, що скарга захисту "за формою не відповідає вимогам Закону України "Про Конституційний Суд України", підлягає поверненню".
Адвокат Дугарь Віталій Коломієць повідомив УП, що причини повернення їм наразі невідомі. Захист припускає, що вони формальні, наприклад, стосуються процедури завірення копій документів.
У Конституційному суді УП пояснили, що порушення стосуються саме форми скарги. Зокрема, долучені до неї копії рішень суду нібито засвідчені не належним чином.
Передісторія:
- Один із керівників "Української правди" Павло Шеремет загинув від вибуху вранці 20 липня 2016 року. Йому підклали вибухівку під автомобіль.
- 12 грудня 2019 року правоохоронці повідомили, що затримали 3 підозрюваних у вбивстві: лікарку й волонтерку Юлію Кузьменко, музиканта Андрія Антоненка, військову медсестру Яну Дугарь.
- За версією слідства, Дугарь фотографувала камери напередодні вбивства, Кузьменко закладала вибухівку під авто разом із Антоненком, який також фігурує як організатор.
- Суд арештував Кузьменко та Антоненка. Дугарь відправили спочатку під цілодобовий, а потім під нічний домашній арешт.
- Поліція називала мотивом вбивства дестабілізацію ситуації в Україні, однак офіційно в матеріалах справи зазначено, що фігуранти захопились "ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи величність арійської раси", намагались вбивством привернути увагу до своїх поглядів.
- Речник МВС в особистій переписці, опублікованій у мережі, натякнув, що до вбивства Шеремета може бути причетне СБУ.
- Усі затримані заперечують свою причетність до злочину. Захист Антоненка стверджує, що він вищий за вбивцю. Адвокати Дугарь наполягають, що вона має алібі, підтверджене документами і свідками, а експертиза, на якій ґрунтується підозра, неповна, і необ’єктивна. Кузьменко також розкритикувала експертизу.
- За словами захисту, на момент вбивства Шеремета Дугарь не була знайома з іншими підозрюваними, а Кузьменко і Антоненко на той час спілкувались лише кілька разів.
Знати більше: Детальний розбір справи Шеремета. Всі докази, алібі та відкриті запитання
Що відомо про людей, яких підозрюють у причетності до вбивства Шеремета
