У Мінську домовилися про створення спільного з ОРДЛО органу – ЗМІ

У Мінську підписано домовленості про створення консультативної ради, в якій ОРДЛО будуть представлені як суб'єкт, а Росія в статусі гаранта-спостерігача опинилася на рівні з Німеччиною, Францією та ОБСЄ.

Джерело: DT.UA з посиланням на документи, передані в розпорядження співрозмовником у переговорній групі.

Дослівно: "Основним завданням Ради є здійснення діалогу, консультацій та вироблення пропозицій щодо проектів політичних і правових рішень щодо врегулювання конфлікту відповідно до Комплексів заходів, в тому числі щодо проведення виборів в окремих районах Донецької та Луганської областей України".

Деталі: В протоколі від 11 березня відзначається, що рішення ТКГ про заснування Консультативної ради буде підписано 25 березня 2020 року після консультацій з представниками ОБСЄ, Франції та Німеччини.

Згідно з текстом документа, критерії та порядок призначення членів Ради визначаються Україною, окремими районами Донецької та Луганської областей України, Російською Федерацією, Федеративною Республікою Німеччина, Французькою Республікою та ОБСЄ самостійно.

Крім того, Україна, окремі райони Донецької і Луганської областей України, Російська Федерація, Німеччина, Франція і ОБСЄ не пізніше ніж за три робочих дні до дня першого засідання Ради повинні будуть повідомити Спеціального представника чинного голови ОБСЄ в Україні та в Тристоронньої контактній групі про свої учасників засідання Ради.

Оглядач DT.UA Тетяна Силіна зазначає, що в т.зв. Консультативній радв за стіл переговорів або "консультацій", на рівних правах і в рівному статусі саджають представників офіційної України та самопроголошених "ДНР" і "ЛНР".

Це те, від чого Київ категорично відмовлявся всі шість років.

Силіна каже, що це помилка, вчинена свого часу Кишиневом у врегулюванні придністровського конфлікту, яку експерти настійно закликали Київ не повторювати.

За її словами, Росія, яка є агресором, за допомогою такого формату отримує підтвердження своєї мантри "настамнет" і вмощується за стіл переговорів як "посередник", а не учасник конфлікту.

Друге, що викликає подив і побоювання, це наявність у тексті формулювання про "необхідність всеосяжного політичного врегулювання конфлікту", і повна відсутність хоча б натяку на необхідність негайного припинення вогню, стійкого режиму тиші і забезпечення всіх умов безпеки, необхідних для цього самого політичного процесу.

Хоча побіжно згадані в преамбулі проекту рішення ТКГ (навіть без зазначення назв і дат цих документів) "інші угоди, що становлять пакет Мінських домовленостей" присвячені саме питанням припинення вогню і виведення іноземних військ із території України.

Чому це важливо: Росія 6 рік здійснює гібридну військову агресію проти України, окупувавши Кримський півострів та підтримуючи незаконні збройні формування на Донбасі військовою технікою та силами регулярних військ. При цьому РФ не визнає своєї участі в агресії та називає війну на Донбасі "внутрішнім конфліктом України". Кремль постійно схиляє офіційний Київ до безпосередніх переговорів із бойовиками.

Передісторія:

• Збройний конфлікт на сході України, спровокований Росією, триває з весни 2014 року. Для його врегулювання створено Тристоронню контактну групу, яка працює у Мінську (Білорусь).   
• Мінські угоди включають у себе Мінський протокол від 5 вересня 2014 року (перші домовленості Тристоронньої контактної групи у Мінську про тимчасове перемир'я на сході України) та Комплекс заходів щодо виконання Мінського протоколу від 12 лютого 2015 року.
• Рада Безпеки ООН 17 лютого 2015 року схвалила цей комплекс заходів.