Половина росіян постійно потребують "сильної руки" – опитування
49% росіян вважають, що їхній країні постійно потрібен сильний і владний керівник, а ще 26% – що іноді, "наприклад, зараз", потрібно зосередити всю повноту влади в одних руках.
Джерело: опитування "Левада-Центру", проведене 23-29 січня 2020 року (опитано 1603 осіб, максимальна похибка вибірки – 3,4%), експерти виданню "Ведомости"
Деталі: Лише 22% респондентів вважають, що "у жодному разі не можна допускати" передачі всієї влади одній людині. Число таких людей зросло за останні два роки на 4% (в листопаді 2018 року було 18%).
Кількість росіян, які вважають, що владний керівник потрібен завжди, навпаки зменшилася: восени 2018 року таких було 58%.
А тих, хто вважає, що саме зараз такий період, коли потрібен сильний правитель, стало на 4% більше (було 22% два роки тому).
При цьому 40% опитаних мають досить туманне уявлення про те, в якому напрямку рухається їхня країна, які цілі поставлено перед Російською Федерацією нинішнім керівництвом.
Жодного уявлення про це не мають 23%. Досить чітке уявлення – у 19%. Ще 14% висловили думку, що справи в Росії "пущено на самотік".
Крім того, 59% респондентів вважають, що люди, яких вибирають в органи влади, швидко забувають про проблеми народу, 25% – що керівництво живе лише своїми інтересами, і лише 14% вважають владу "народною".
Коментар директора "Левада-Центру" Льва Гудкова: "У момент краху СРСР про неприпустимість зосередження влади в одних руках говорили 44%, а про необхідність – у сумі 41%. У кінці правління Бориса Єльцина і після приходу до влади Володимира Путіна другий показник становить від 70 до 80%, і це стає домінантою політичної культури.
Частка тих, хто говорить, що владі немає діла до народу, в сумі складає в різні роки від 74 до 88%. І це взаємопов'язані речі. Люди вважають, що сильний лідер може врівноважити корумповану бюрократію.
Наша партсистема фіктивна і не артикулює інтереси людей, тому у них і немає уявлення, куди рухається країна. Бажання сильної руки виникає через дезорієнтацію і невдоволення людей владою і їхні надії на лідера, який може забезпечити справедливість розподілу і якось вгамувати бюрократію ...
Така особливість нашої політичної культури – поєднання ілюзорних надій на майбутнє і роздратування реальністю".
Коментар керівника Фонду розвитку громадянського суспільства Костянтина Костіна: "Під сильною рукою маються на увазі не масові репресії та інші людожерські історії, а саме наявність рішучого лідера. При слабкому лідері все завжди закінчується кризами".
