Журналіст, якому заборонили в’їзд до Криму до 2054 року: У "центрі Е" писали "кляузу"
Журналіст Тарас Ібрагімов розповів, що його затримували в анексованому Криму щонайменше чотири рази до 35-річної заборони на в’їзд до Росії, яку його захист спробує оскаржити.
Джерело: український журналіст Тарас Ібрагімов і кримський адвокат Олексій Ладін в ефірі Радіо "Крим.Реалії"
Пряма мова Ібрагімова: "Мене затримували рази чотири. Востаннє я це просто не афішував. Річ у тім, що формально моя заборона на в’їзд діє до 30 травня 2054 року, а 30 травня 2019 року мене затримав ОМОН біля суду, коли розглядали справу кримських правозахисниць і активісток "Кримської солідарності" Лутфіє Зудієвої й Муміне Салієвої.
Мене відвезли в міграційну службу, склали протокол і оштрафували на 2 тисячі рублів "за незаконну трудову діяльність". Це прямо підтверджує, що співробітники Центру "Е" склали адміністративний протокол, написали на мене кляузу в міграційну службу.
А так час від часу мене затримували, були звичайні допити. Напевно, хотіли мене налякати, що я не тим займаюся, не з тими людьми дружу. Кілька разів говорили, що не треба б, мовляв, тобі дружити з кримськими татарами, вони ж злочинці, терористи тощо…
Насправді я не скаржуся, що мені заборонили в’їзд, – навпаки, я дуже щасливий, що співробітники ФСБ чотири роки мене терпіли. Бажаю й надалі їм величезного терпіння, щоб вони потерпіли ще кількох журналістів, які обов’язково будуть туди приїжджати і працювати. Ця тема не залишиться без уваги".
Деталі: Тарас Ібрагімов розповів, що анексію не висвітлював, а писати про Крим почав у 2016 році, долучившись до журналістського проєкту правозахисної організації "Крим.SOS". Спочатку їздив "вахтовим методом" на кілька місяців, несистемно, а потім вирішив приїжджати регулярно.
За 4 роки у нього було більше десяти поїздок на півострів – завжди, через Новоолексіївку й контрольно-пропускний пункт "Чонгар". На думку Ібрагімова, причиною заборони на в’їзд стала "взаємна неприязнь із ФСБ".
Офіційним поясненням був "звичайний папірець", у якому написано про заборону в’їзду за законом РФ від 1996 року, а в усній бесіді ФСБшник "непрямо підтвердив причину". За словами Ібрагімова, допиту не було, бо росіяни знали, хто він. "Зняли відбитки пальців, сфотографували в профіль і анфас, татуювання ще подивилися. Загалом, було смішно", – пригадав він.
Ібрагімов розповів, що в Криму спочатку писав на загальні теми, а потім поїхав на півострів із правозахисною місією – був під судом у справі Ахтема Чийгоза й став писати про суди й справи інших політв’язнів: Миколи Семени, Ільмі Умерова, Едема Бекірова. На його думку, звільнити Бекірова допоміг саме розголос..
Журналіст планує й далі писати про кримську тематику і переслідування кримських татар, лише переформатує співпрацю з адвокатами й активістами ‒ "все буде телефоном, віддалено".
Коментар кримського адвоката Олексія Ладіна: "Звичайно ж, рішення буде оскаржене в межах адміністративного позову (…). З певною часткою ймовірності можу сказати, що рішення буде негативним як у першій, так і у другій інстанції, після чого нам нічого не залишиться, окрім як виходити на Європейський суд з прав людини.
Тут є така тенденція, що послідовно обмежується доступ до об’єктивної інформації. Зараз вона – чи не єдиний важіль впливу на беззаконня, яке відбувається в Криму, з міжнародних позицій.
Тарас Ібрагімов вкрай об’єктивно і, я б навіть сказав, обережно й акуратно висвітлював події у Криму, намагаючись знайти "золоту середину". Але навіть таке висвітлення, мабуть, стоїть поперек горла певним людям".
Цьому передувало: Журналісту Тарасу Ібрагімову, який співпрацює з "Крим.Реалії", співробітники ФСБ Росії заборонили в’їзд на територію РФ та анексованого Криму до 30 травня 2054 року.