Підозрюваний у вбивстві Шеремета мав "вихолощену" бойову міну – експертиза

Міна, яку зберігав у себе вдома музикант Андрія Антоненко, підозрюваний у вбивстві журналіста Павла Шеремета, є "вихолощеною" бойовою, а не учбовою.

Джерело: результати експертизи, які є у розпорядженні "Української правди"

Дослівно: "Можна зробити висновок про те, що… представлений на дослідження предмет… є вихлощеною (без вибухових речовин та додаткових детонаторів) промислово виготовленою протипіхотною осколковою міною направленної дії МОН-50, яка у наданому на дослідження вигляді до категорії боєприпасів та вибухових пристроїв не відноситься".

Деталі: У матеріалах експертизи вказано, що такі міни бувають учбовими, однак у такому випадку вони мають відповідне маркування.

Всередині корпусу від міни, яку зберігав Антоненко, виявили "залишки пластичної речовини жовтого кольору". Експертиза встановила, що це "вибухова речовина на основі гексогену".

Згідно з підозрами у справі Шеремета, вибухівку для його вбивства зробили з вибухової речовини "гексоген", а не "пластичної речовини на основі гексогену". 

Однак поліція стверджує, що йдеться про один і той самий матеріал.

Сам Антоненко у суді 23 грудня сказав журналістам, що "це брехня якась". Міну, яка була у нього вдома, музикант і його знайомі назвали реквізитом для фото.

На facebook-сторінці Антоненка можна знайти фото з міною, схожею на ту, яку вилучили слідчі.

Також до складу МОН-50 входять вражаючі елементи – циліндрики. Саме з них, за версією слідства, зробили вибухівку для вбивства Шеремета.

Результати експертизи підписали 21 грудня у Київському науково-дослідному інституті судових експертиз.

Що передувало: 13 грудня в квартирі Антоненка та інших підозрюваних у причетності до вбивства провели обшуки. Слідство встановило, що один зі співмешканців Антоненка виніс "щось зелене, заховане в його шафі". У поліції сказали, що то була міна МОН-50 у напіврозібраному стані, яку пізніше знайшли.

Поліція заявила, що у підриві автомобіля Шеремета використовувалася аналогічна речовина, рештки якої виявили у цій міні.

Знати більше: Що відомо про людей, яких підозрюють у причетності до вбивства Шеремета

Заява УП: Щодо розслідування МВС справи Павла Шеремета

Передісторія:

• Один із керівників "Української правди" Павло Шеремет загинув від вибуху вранці 20 липня 2016 року. Йому підклали вибухівку під автомобіль.
• 12 грудня 2019 року правоохоронці повідомили, що підозрюють щонайменше п’ятьох осіб: медсестру одного з парашутно-десантних батальйонів Яну Дугарь, лікарку й волонтерку Юлію Кузьменко ("Лісу"), музиканта й добровольця Андрія Антоненка ("Riffmaster"), добровольців Владислава та Інну Грищенків ("Бучу" й "Пуму").
• Суд арештував Кузьменко та Антоненка, а Дугарь відправив під домашній арешт.
• За версією слідства, Дугарь фотографувала камери напередодні вбивства, Кузьменко закладала вибухівку під авто, Антоненко фігурує в розслідуванні як організатор.
• Затримані заперечують свою причетність до вбивства і стверджують, що не схожі на вбивць, зафіксованих на камерах.
• Кузьменко розкритикувала експертизу, яка нібито доводить її причетність.
• Антоненко подав позов до президента Володимира Зеленського і міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.
• Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що вбивство Шеремета було добре технічно підготовленим, а підозрювані говорили про покровителя, який їх має "витягнути" і захистити.
• "Слідство.Інфо" вважає, що у розслідуванні вбивства журналіста Шеремета результати експертизи, на яку посилається Аваков, неоднозначні, а докази – слабкі та непереконливі. Поліція заперечує.
• В "Української правди" також є низка питань щодо версії слідства.