Підозрювану у мінуванні авто Шеремета Кузьменко арештували
Печерський райсуд обрав запобіжний захід для підозрюваної у справі Шеремета волонтерки і дитячого хірурга в "Охматдиті" Юлії Кузьменко у вигляді арешту до 8 лютого 2020 року.
Джерело: суддя Сергій Вовк
Пряма мова: "Застосувати відносно Кузьменко запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 8.02.2020 року".
Адвокат підозрюваної заявив, що обов’язково подаватимуть апеляцію.
На початку засідання до суду завітала також волонтер Маруся Звіробій, яку, за даними слідства підозрювана з поплічниками розглядали як наступну "сакральну жертву" нового режиму.
Адвокат Владислав Добош повідомив, що взяти на поруки Кузьменко висловили бажання ряд лікарів та воєнних медиків, а також депутат Київради (фракція "Свобода") Володимир Назаренко, нардеп 9 скликання "Євросолідарності" Роман Величкович, також нардепки 8 скликання Наталя Веселова та Оксана Корчинська. Загалом більше 10 осіб.
Адвокат заявив відвід судді Сергію Вовку, який відмовив адвокату у заслуховуванні свідків, які за словами захисту, можуть довести непричетність її до справи про вбивство Шеремета (один із них – колишній чоловік Кузьменко). Однак це клопотання суд не задовольнив.
Добош назвав докази слідства нікчемними. Він зазначив, що в експертизі, наданій слідством, не фігурує прізвище Кузьменко, а згадуються лише "Особа 1" і "Особа 2", причому вказано, що портретна схожість між ними не доведена.
Адвокат довго аналізував кожне речення підозри.
Сама Кузьменко в суді просила дати слово тим, хто хоче взяти її на поруки. Вона просила, щоб усі відеокамери з лікарні зберегли записи.
Також вона наполягала, щоб їй провели "усі можливі дослідження, які можуть допомогти слідству: антропометричні дослідження, ДНК, поліграф". Кузьменко хоче, щоб все це проводили у присутності преси і громадськості і підсумувала, що їй боятися нічого і що вона має на це право.
Що було раніше: 12 грудня правоохоронці повідомили, що підозрюють у справі Шеремета щонайменше п’ятьох людей: медсестру одного з парашутно-десантних батальйонів Яну Дугарь, лікаря й волонтера Юлію Кузьменко ("Лісу"), музиканта й добровольця Андрія Антоненка, добровольців Владислава та Інну Грищенків ("Бучу" й "Пуму").
За версією правоохоронців, на основі проведених експертиз, Юлія Кузьменко закладала вибухівку під авто одного із керівників "Української правди" Павла Шеремета а допомагав їй – АТОвець Андрій Антоненко.
Знати більше: Що відомо про людей, яких підозрюють у причетності до вбивства Шеремета
Блог УП: Щодо розслідування МВС справи Павла Шеремета
Передісторія:
- Один із керівників "Української правди" Павло Шеремет загинув від вибуху вранці 20 липня 2016 року. Йому підклали вибухівку під автомобіль.
- У травні 2017 року "Слідство.Інфо" оприлюднило фільм "Вбивство Павла", зроблений із представниками міжнародної мережі журналістів-розслідувачів OCCRP. У ньому були нові деталі, пропущені слідством, – зокрема, виявлені за допомогою записів із камер відеоспостереження.
- Восени 2019 року слідство затримало Владислава та Інну Грищенків (чоловіка "Бучу", – 24 вересня на Волині, дружину "Пуму" – 5 листопада у Києві). Вони проходили у справі про невдалий замах в Івано-Франківській області на бізнесмена. Подружжя також фігурує у справі вбивства Шеремета.
- Грищенко заявляв, що слідство пропонувало йому визнати себе винним у справі вбивства журналіста Павла Шеремета.
- 12 грудня правоохоронці повідомили, що підозрюють у справі Шеремета щонайменше п’ятьох людей: медсестру одного з парашутно-десантних батальйонів Яну Дугарь, лікаря й волонтера Юлію Кузьменко ("Лісу"), музиканта й добровольця Андрія Антоненка, добровольців Владислава та Інну Грищенків ("Бучу" й "Пуму").
- У Кузьменко й інших фігурантів пройшли обшуки.
- Слідство вважає основним мотивом убивства журналіста Шеремета дестабілізацію ситуації в Україні.
- Судячи з підозри Кузьменко, слідство вважає Антоненка організатором убивства Шеремета: нібито він, "захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи величність арійської раси, розмежування суспільства за принципом національної належності, прагнучи зробити свої погляди об'єктом уваги громадськості", намагався вбивством привернути увагу до таких поглядів.
- Міністр МВС Арсен Аваков заявив, що Антоненко перед обшуками 12 грудня телефоном попросив свого родича винести з квартири міну МОН-50.
- Для вбивства Шеремета використали елементи протипіхотної міни МОН-50.