У фігурантки справи Шеремета Дугарь – позитивна характеристика зі служби

26-річна Яна Дугарь, яку правоохоронці підозрюють у співучасті в убивстві журналіста Павла Шеремета влітку 2016 року, має позитивну характеристику з військового мобільного госпіталю, в якому вона служила на той час.

Джерело: народна депутатка й ветеран Яна Зінкевич у Facebook

Пряма мова Зінкевич: "Службова характеристика Яни Дугарь з 66 госпіталю, в якому вона служила на момент вбивства Шеремета. Характеристика, звісно ж, позитивна. І особливо звертаю увагу на те, що з 03.06 до 28.07 вона перебувала на посаді операційної сестри (вбивство було 20 липня)".

Зінкевич вранці приїхала до Печерського райсуду Києва підтримати Дугарь.

Дугарь розповіла, що провела ніч на 13 грудня в машині слідчих.

Раніше Зінкевич опублікувала довідку, що Яна Дугарь на момент убивства Шеремета перебувала в зоні проведення Антитерористичної операції. 

У п’ятницю судді обирають запобіжні заходи фігурантам справи Шеремета, названим напередодні: Андрію Антоненку, Юлії Кузьменко та Яні Дугарь.

Антоненко також має позитивну характеристику зі служби в силах спеціальних операцій ЗСУ.

Цьому передувало: 12 грудня правоохоронці повідомили, що підозрюють у справі Шеремета щонайменше п’ятьох людей: медсестру одного з парашутно-десантних батальйонів Яну Дугарь, лікаря й волонтера Юлію Кузьменко ("Лісу"), музиканта й добровольця Андрія Антоненка, добровольців Владислава та Інну Грищенків ("Бучу" й "Пуму").

За версією правоохоронців, закладала вибухівку під авто Шеремета Кузьменко, Антоненко допомагав їй, а Дугарь фотографувала на мобільний камери відеоспостереження поблизу місця вбивства Шеремета.

У Кузьменко й інших фігурантів пройшли обшуки. 

Слідство вважає основним мотивом убивства журналіста Шеремета дестабілізацію ситуації в Україні.

Судячи з підозри Кузьменко, слідство вважає Антоненка організатором убивства Шеремета: нібито він, "захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи величність арійської раси, розмежування суспільства за принципом національної належності, прагнучи зробити свої погляди об'єктом уваги громадськості", намагався вбивством привернути увагу до таких поглядів.

Знати більше: Що відомо про людей, яких підозрюють у причетності до вбивства Шеремета

Позиція "Української правди" щодо результатів розслідування МВС справи Павла Шеремета

Передісторія:

• Один із керівників "Української правди" Павло Шеремет загинув від вибуху вранці 20 липня 2016 року. Йому підклали вибухівку під автомобіль.
• Поліція кваліфікувала вбивство за статтею "умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб".
• Слідство схилялося до версії про професійні мотиви убивства, але за три роки ні організаторів, ні виконавців вибуху не встановило.
• У травні 2017 року "Слідство.Інфо" оприлюднило фільм "Вбивство Павла", зроблений із представниками міжнародної мережі журналістів-розслідувачів OCCRP. У ньому були нові деталі, пропущені слідством, – зокрема, виявлені за допомогою записів із камер відеоспостереження.
• Восени 2019 року слідство затримало Владислава та Інну Грищенків (чоловіка "Бучу", – 24 вересня на Волині, дружину "Пуму" – 5 листопада у Києві). Вони проходили у справі про невдалий замах у Косові (Івано-Франківська область) на бізнесмена Михайла Чекурака, який має кримінальне минуле. Але їх запідозрили і в причетності до вбивства Павла Шеремета.
• За даними слідства, саморобні вибухові пристрої, підкладені під автівки Шеремета (липень 2016 року) й Чекурака (липень 2018 року) – майже ідентичні. А в вибухівці з Косова, яка не здетонувала, знайдено сліди ДНК Грищенків.
• Учасник АТО Владислав Грищенко заявляв, що слідство пропонувало йому визнати себе винним у справі вбивства журналіста Павла Шеремета.