Лише чверть закарпатців хочуть жити в унітарній централізованій Україні – опитування

Відсоток мешканців Закарпатської області, які виступають за унітарну централізовану Україну, за 5 років зменшився більш ніж у 3,5 рази.

Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного на замовлення "Дзеркала тижня" з 22 по 30 квітня серед мешканців Галичини, Буковини та Закарпаття, результати якого видання опублікувало в суботу.

"У грудні 2014-го саме закарпатці здавалися найбільшими державниками. 91,5% бачили майбутнє свого краю у складі унітарної централізованої України (для порівняння, серед галичан таких було не набагато більше половини, серед буковинців — трохи більше 2/3). Через п'ять років саме серед жителів цієї області виявилося найменше стійких унітарників — усього 26%. Їх кількість за ці роки зменшилася більш ніж у три з половиною рази", - йдеться в матеріалі.

Зазначається, що саме закарпатці лідирують у списку тих, хто бачить свою область суб'єктом федерації у складі можливої федеративної України (8%, що становить більш ніж дворазовий приріст менш як за п'ять років).

За приєднання до Угорщини виступають 4% закарпатців, що в 13 разів більше, ніж у грудні 2014 року.

При цьому 65% закарпатців виступають за узаконення права мати другий паспорт, що на 8% більше, ніж 5 років тому. Також це в півтора рази більше, ніж на Буковині, у 2,6 разу більше, ніж на Галичині.

На Буковині кількість прихильників унітарної України в рамках чинної Конституції також скоротилася – з 69,7% у 2014 році до 32% у 2019-му.

За децентралізацію з розширенням повноважень місцевого самоврядування й одержання більшої бюджетної самостійності в рамках унітарної України висловилися 49,5%. У 2014 році таких було 20,8%.

Серед пропонованих відповідей на запитання "Якою ви бачите долю Чернівецької області?" лише 2,5% опитаних жителів Буковини зупинили свій вибір на тому, що край має приєднатися до Румунії. Втім, у грудні 2014-го таких було тільки 0,5%.

Крім того, якщо у грудні 2014-го ніхто з опитаних не підтримував ідеї федералізації, то у квітні 2019-го одразу 6,5% респондентів заявили, що хочуть бачити Буковину суб'єктом майбутньої федерації.

Якщо в грудні 2014-го тільки 8% опитаних жителів області відповіли "безумовно, так" на запитання "Чи вважаєте ви, що Україна має надати своїм громадянам право отримати подвійне громадянство?", а 12,5% респондентів — "скоріше так", то у квітні 2019-го кількість категоричних прихильників двох паспортів збільшилася в три рази — до 23,5%, а "схильних" — до 20%. 2019-го поменшало тих, хто 2014-го виступав "скоріше проти" подвійного громадянства, — з 26,6 до 17,5%. І дуже неістотно побільшало тих, хто нинішньої весни рішуче виступає проти інституту біпатризму — з 25,6 до 28%.

Мешканці Галичини віддавали перевагу двом варіантам — у складі унітарної України в рамках чинної Конституції (47,3%) і в складі унітарної, але децентралізованої країни, що передбачає розширення місцевого самоврядування та більшу бюджетну самостійність регіонів (39,8%).

Утім, кількість прибічників як першого варіанта, так і другого трохи скоротилася: 2014-го їх було 53,4 і 40,4% відповідно.

За п'ять років також поменшало й прибічників приєднання Галичини до Польщі: 2014-го їх було 2,8%, а 2019-го — тільки 1,5%.

Побільшало в регіоні "федералістів". Якщо п'ять років тому за Галичину як суб'єкт федерації в складі федеративної України виступало 0% опитуваних, то 2019-го таких виявилося вже 2,8%.

"Натомість побільшало прибічників незалежності регіону. 2014-го їх було тільки 0,2%. 2019-го вже 4,3% опитаних жителів Львівської, Тернопільської та Івано-Франківської областей мріють про створення окремої держави", - йдеться в матеріалі.

Відповідно змінилися й оцінки галичанами перспектив гіпотетичної Галицької держави.

Якщо 2014-го 84,2% респондентів відповіли, що "Галицька держава не може відбутися, бо Україна єдина", то 2019-го такої думки дотримуються тільки 68,5%.

Водночас значно збільшилася кількість тих, хто вважає, що створення на основі регіону нової держави прискорить процес розпаду України: кількість тих, хто так думає, зросла в чотири рази — з 5,5 до 22,3%.

Якщо в грудні 2014-го за "узаконений" другий паспорт виступали (категорично й із застереженнями) 21,5% опитаних галичан, то у квітні 2019-го — 24,8%.

Всеукраїнське дослідження поглядів населення жителів трьох регіонів — Галичини (Івано-Франківська, Львівська, Тернопільська області), Буковини і Закарпаття — проводилося КМІС з 22 по 30 квітня поточного року. Опитано 800 респондентів, старших за 18 років, статистична похибка — 5% для Галичини, 7,2% для Закарпаття і Буковини.

Нагадаємо:

• У кінці квітня співробітники Служби безпеки у Львівській області проводили перевірку за фактом поширення опитування щодо "перспектив регіону", зокрема пропозицій створення "окремої незалежної держави" чи "приєднання до іншої держави", однак не виявили порушень. 
• У КМІС підтвердили факт опитування і заявили, що анкетування почали 23 квітня на замовлення газети "Дзеркало тижня". В інституті наголосили, що лише досліджують суспільну думку. Також у КМІС зазначили, що наявність варіантів відповідей про приєднання до Польщі не означає агітацію до сепаратизму.
• Звинувачення в сепаратизмі у КМІС назвали несправедливими і додали, що подібні опитування проводилися у 2014 році у східних областях.
• У виданні "Дзеркало тижня" згодом пояснили, що вже проводили подібне опитування у 2014 році і тоді ніхто "зради" не помітив.