У ВККС заявили, що суд не мав права відсторонювати головного екзаменатора суддів

У Вищій кваліфікаційній комісії суддів заявляють, що Окружний адміністративний суд Києва не мав підстав тимчасово забороняти Сергію Козьякову виконувати обов’язки голови ВККС.

Про це йдеться у повідомленні прес-служби ВККС та поширених нею документах, які отримала УП.

У ВККС розповіли, що мають декілька документів, які підтверджують те, що суд не мав права відсторонювати головного екзаменатора суддів.

Серед них є: рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2019 року № 640/2620/19, Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 квітня 2019 року №, 9901/66/19, науково-правовий висновок Національної академії правових наук України, висновок Національного університету "Києво-Могилянська академія" та пояснення суб’єктів обрання/призначення членів ВККСУ, а саме: Державної судової адміністрації України та Ради адвокатів України.

Зокрема у рішенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначається, що Статтею 8 Основного Закону встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну дію. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на її основі і повинні їй відповідати.

"Статтею 58 КУ встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи", - йдеться у документі.

Зазначається, що члени ВККС, щодо яких у позивача виникли сумніви, були призначені у період дії закону, відповідно до приписів якого строк повноважень члена ВККС складає шість років.

Пізніше було ухвалено інший закон, який скоротив повноваження члена ВККС до чотирьох років і "такому законодавчому положенню надано ретроспективної дії, що суперечило закріпленому статтею 58 КУ принципові (Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи - УП)".

У рішенні наголошується, що "до спливу строку повноважень зазначених позивачем членів ВККС був прийнятий Закон №1402- VIII (набрав чинності 30 вересня 2016 року), пунктом 26 Прикінцевих та перехідних положень якого передбачено, що обрані до набрання чинності цим законом члени ВККС продовжують здійснювати свої повноваження до закінчення терміну, на який їх було обрано".

У ВККС зауважують, що цей правовий принцип "було неодноразово розтлумачено Міністерством юстиції і Конституційним Судом".

Також у рішенні Окружного адміністративного суду Києва від 25 березня 2019 року № 640/2620/19 (щодо позову Ігоря Штульмана до Сергія Козьякова) суд прийшов до висновку, що "до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми пункт 26 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402- VIII, яким визначено, що члени ВККС обрані на посади до набрання чинності цим Законом, продовжують виконувати свої повноваження до закінчення строку, на який їх обрано, тобто в даному випадку – до 5 грудня 2020 року".

Відсторонені судом голова ВККС Сергій Козьяков і його заступник Станіслав Щотка були призначені на посади у 2014 році. Юристи, які домагаються їх звільнення, стверджують, що сплив 4-річний термін повноважень.

Нагадаємо:

• 15 травня Окружний адміністративний суд Києва тимчасово заборонив Сергію Козьякову виконувати обов’язки голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів.
• 10 травня у ВККС заявили, що 34 судді Окружного адмінсуду Києва, включно із головою Павлом Вовком та суддями, які визнали незаконною націоналізацію Приватбанку, не з’явилися на обов’язкове кваліфікаційне оцінювання, бо нібито захворіли.
• 18 квітня Окружний адміністративний суд Києва задовольнив позов Ігоря Коломойського до Нацбанку і Кабміну щодо націоналізації Приватбанку.
• Суд визнав протиправним і скасував рішення про виведення неплатоспроможного "Приватбанку" з ринку за участю держави.
• Президент через рішення суду екстрено скликав нараду в РНБО. Там Дорошенко доручив провести кваліфікаційне оцінювання суддів і пояснити рішення по "Привату" світу.
• Окружний адмінсуд Києва відомий також скандальними рішеннями про відсторонення в.о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун, протиправність дії директора НАБУ Артема Ситника і нардепа Сергій Лещенка щодо розголошення інформації про Пола Манафорта та іншими.