АМКУ відмовив "Енергоатому" у розслідуванні формули "Роттердам+"
Антимонопольний комітет відмовив "Енергоатому" у початку розгляду справи щодо можливого порушення конкурентного законодавства у діях НКРЕКП при затвердженні порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електроенергії 3 роки тому.
Про це АМКУ повідомив державній компанії листом від 17 квітня, повідомляють "Наші гроші".
Йдеться про постанову від 16 березня 2016 року "Про затвердження Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії" (№289).
"Енергоатом" вказав Антимонопольному комітету на антиконкурентні дії НКРЕКП у вигляді надання окремим суб’єктам господарювання переваг, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів.
Як вказано у документі, за час дії постанови – з березня 2016 року по квітень 2019 року – частка "Енергоатому" на ринку генерації електроенергії зросла з 53 до 54%.
При цьому тариф атомників виріс лише з 47 до 57 копійок за кіловат-годину, тобто менше ніж на чверть. За той же період частка теплової генерації зменшилась з 32 до 30%, але тариф виріс з 88 до 177 копійок за Квт*год, тобто у два рази.
Тобто приріст тарифу теплогенерації при падінні її частки виявився більш ніж у десять разів більшим від приросту "атомого" тарифу.
З наведених даних АМКУ зробив висновок, що за цей час на ринку не відбулось перерозподілу часток між учасниками ринку генерації.
Також АМКУ відмітив, що у постанові №289 індикативну ціну вугілля визначають на підставі середньої ринкової ціни у портах Амстердам – Роттердам – Антеверпен за 12 місяців. У Методиці, затвердженій постановою №990, ціна на урановмісну сировину визначається з довгострокових та короткострокових котирувань.
З цього АМКУ робить висновок, що у вказаних постанових є однаковими підходи та принципи до формування розміру паливної складової у тарифі на електроенергію, що виробляється виробниками, що працюють за ціновими заявками.
Відтак, незважаючи на різне зростання тарифів для різних виробників електроенергії, АМКУ зробив висновок про "відсутність негативного впливу постанови №289 на економічну конкуренцію" – і на цій підставі відмовив "Енергоатому" у розгляді справи.
Рішення АМКУ підписала заступник голови комітету Марія Ніжнік. Вона також була головною у справі стосовно зловживання монопольним становищем компаній ДТЕК, яка за пропозицією Ніжнік була закрита рішенням АМКУ у грудні 2018 року.
Тоді держуповноважена Світлана Панаіотіді була єдиною з присутніх на засіданні Комітету, хто голосував проти.
Також Панаіотіді і ще одна держуповноважена Агія Загребельська у квітні проголосували проти надання дозволу ДТЕКу придбати "Київобленерго" та "Одесаобленерго".
Це придбання робило групу Ріната Ахметова власником найбільшої кількості розподільчих потужностей в Україні. Також пов’язані з обленерго постачальні компанії обслуговують понад 11 млн осіб, які живуть в областях, що обслуговуються обленерго ДТЕКу.
У 2016 році голова АМКУ Юрій Терентьєв особисто погодив проект рішення АМКУ №289, яким було впроваджено так звану формулу "Роттердам+".
Формула враховує у тарифі теплогенерації вартість та доставку вугілля з Роттердаму. Насправді ж майже все вугілля доставляється до ТЕС з Донбасу та Росії, тобто на значно менші відстані. Відтак "плюс" у формулі є чистим прибутком теплоенергетиків.
Понад 80% теплової генерації в Україні належить групі Ахметова.
Одразу після впровадження формули "Роттердам+" подорожчали і єврооблігації ДТЕК, які скуповувала компанія ICU. Співвласник цієї фірми Макар Пасенюк є фінансовим радником президента Петра Порошенка.
На момент вводу формули "Роттердам+" НКРЕКП очолював Дмитро Вовк, який перед призначенням також працював у компанії ICU та "Рошені" Петра Порошенка. Співвласником ICU також був Володимир Демчишин, який був міністром енергетики та вуглепрому в період розробки "Роттердаму+" у 2015-2016 роках.
У квітні 2017 року НАБУ повідомило, що розпочало досудове розслідування за фактом зловживання службовим становищем посадовцями НКРЕКП через "Роттердам+".
