В селі на Рівненщині голосуватимуть сотні однофамільців
Більше половини жителів населеного пункту Серники в Рівненській області є однофамільцями.
Про те, як там готуються до виборів, йдеться в репортажі "Радіо Свобода".
Населення Серників складає трохи більше двох із половиною тисячі мешканців. Водночас у селі - 1919 осіб із прізвищем "Полюхович".
У сільській раді запевняють втім, що в списках виборців Полюховичів не плутають.
"Я працюю з 2005 року. Раніше ми друкували списки, і з цими Полюховичами важко було. Може, збився, а, може, двічі назвав того самого. Зараз легше", – говорить секретар Серницької сільради Надія Полюхович.
Повні тезки тут зустрічаються десятки разів. Полюховичів на виборчих дільницях ідентифікують за адресою і датою народження.
"Є така ситуація, що дійсно збігаються і ім’я, і по батькові теж. Але це не вплине на списки або результати. Тому що і місце народження, і адреса проживання у кожного різні", – уточнює начальник відділу ведення Держреєстру виборців Зарічної райдержадміністрації Тетяна Ломако.
За даними журналістів, плутали в Серниках хіба що кандидатів. У 2010 році на посаду голови сільради балотувалися відразу п’ять Полюховичів. Причому двоє з них – Івани Івановичі. Обидва безробітні, і виборці відрізняли їх хіба що за датою народження. Тому кандидати просили вписати в бюлетені їхні прізвиська.
"Один Полюхович Іван Іванович – Гринюк. Інший Полюхович Іван Іванович – Кашевар. Але законодавство забороняє писати в бюлетені в дужках прізвиська. Ну ось, може, хтось втратив голоси, а хтось отримав", – згадує голова Серницької сільради Василь Полюхович.
Стосовно походження прізвища побутують певні легенди: перші Полюховичі в Серниках з’явилися близько 500 років тому. Спочатку польська королева Бона зробила дворянами Лук’яна Полюха і його братів, яким вона ж і дала прізвище – Полюховичі. Від них, за цією легендою, і почався рід Полюховичів.
За однією з версій, одружитися на простих селянах нащадки цих дворян не хотіли і тому брали шлюб із далекими родичами. Зараз Серникам журналісти часто присвячують свої матеріали, а місцеві жінки, виходячи заміж, не змінюють паспортів.
