Декриміналізація незаконного збагачення нівелює всю антикорупційну реформу – ГО

Декриміналізація незаконного збагачення означатиме повну амністію для абсолютно всіх посадовців із сумнівними статками, а отже — практично нівелює всю антикорупційну реформу в Україні.  

Про це заявляє Transparency International Ukraine разом з 10 іншими громадськими організаціями.

Таке рішення Конституційного Суду, йдеться у заяві, призведе до закриття щонайменше 50 справ щодо ймовірного незаконного збагачення топ-посадовців, які наразі розслідує Національне антикорупційне бюро, а також до закриття проваджень щодо всіх справ, які наразі слухаються в судах.

Більше того, всі суб’єкти е-декларування отримають індульгенцію на сумнівні статки, набуті протягом останніх двох із половиною років, після введення в дію відповідальності за незаконне збагачення в чинній редакції.

Рішення про неконституційність цієї статті Кримінального кодексу матиме зворотну дію в часі. Цілком законними можуть виявитися статки чиновників, вартість яких на мільйони гривень перевищує офіційні доходи цих державних службовців.

Скасування відповідальності за незаконне збагачення руйнує концепцію е-декларування посадовців. Система декларування перетвориться із механізму викриття корупційних статків та ініціювання притягнення до відповідальності на систему інформування населення про збагачення чиновників.

За відсутності відповідальності за незаконне збагачення чиновники декларуватимуть розкішні статки без жодного остраху та без жодних юридичних наслідків.

Активісти також наголошують, що декриміналізація незаконного збагачення порушує міжнародні зобов’язання України та може призвести до припинення співпраці з Міжнародним валютним фондом.

Правила МВФ передбачають відмову у фінансуванні програми з країною, яка порушила будь-яке з важливих зобов’язань попередніх років, навіть у разі повного виконання поточних зобов’язань.

В ГО звертають увагу також на відсутність юридичних підстав вважати злочин незаконного збагачення неконституційним та таким, що порушує презумпцію невинуватості.

"Тягар доведення злочину незаконного збагачення лежить на стороні обвинувачення. Так, для кваліфікації діяння за статтею 3682 ККУ прокуратура повинна буде довести наявність усіх елементів відповідного складу злочину", - пояснюють антикорупціонери.

Водночас, йдеться у заяві, навіть якби положення статті 3682 Кримінального кодексу України обмежувало дію принципу презумпції невинуватості, це не мало б перешкоджати криміналізації незаконного збагачення та притягненню до кримінальної відповідальності осіб, які збагатилися незаконно.

Активісти пояснюють, що практика Європейського суду з прав людини (рішення у справі Салабіаку проти Франції) доводить, що у випадку, якщо йдеться про важливі суспільні інтереси, а право особи на захист є забезпеченим, кримінальне право допускає розумне та пропорційне припущення щодо певного факту чи права.

Варто нагадати, що редакція статті  368-2 Кримінального кодексу щодо відповідальності за незаконне збагачення відповідає Конвенції ООН проти корупції, яку Україна ратифікувала у 2006 році.

Заяву робили:

1. Трансперенсі Інтернешнл Україна
2. Всеукраїнське об’єднання "Автомайдан"
3. Центр політико-правових реформ
4. Центр протидії корупції
5. Центр UA
6. Антикорупційний штаб
7. Інститут законодавчих ідей
8. Громадський Контроль
9. Рух ЧЕСНО
10. Фундація DEJURE
11. Центр громадського моніторингу та досліджень

Читайте також: Закриття 65 справ НАБУ і втрата траншу МВФ: наслідки рішення Конституційного суду

Більше про Конституційний суд читайте: Хто намагається встановити контроль над Конституцією

Нагадаємо:

• 26 лютого чотири джерела повідомили "Українській правді", що Конституційний суд визнав неконституційною статтю 368-2 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання для чиновників за незаконне збагачення.
• Суд вирішив, що положення статті не відповідають принципам верховенства права та презумпції невинуватості. Зокрема, стаття про незаконне збагачення нібито зобов’язує самого підозрюваного довести законність його статків.
• Антикорупційна ініціатива EUACI спростовує аргументи, керуючись якими Конституційний суд вирішив, що стаття про незаконне збагачення суперечить конституційним принципам.
• Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення запровадили у 2015 році. Це було однією з вимог ЄС на виконання Плану дій з візової лібералізації, а також одним із зобов’язань України перед МВФ, закріпленим меморандумом.
• Президент Петро Порошенко заявив, що розуміє людей, які засуджують рішення КСУ щодо скасування статті Кримінального кодексу про незаконне збагачення і пообіцяв розробити нову, таку, що "комар носа не підточить".