Комітет рекомендував Раді зняти недоторканність з Колєснікова

Комітет з питань регламенту Верховної Ради вирішив рекомендувати парламенту розглянути по суті подання генпрокурора Юрія Луценка щодо притягнення до кримінальної відповідальності нардепа від "Опозиційного блоку" Дмитра Колєснікова.

Відповідне рішення було ухвалене на засіданні комітету у понеділок, 8 жовтня.

Перед цим виступив очільник ГПУ, який зазначив, що нардеп підозрюється у зловживанні владою.

За даними подання, у 2012 році, перебуваючи на посаді голови Агентства держмайна України, підписав документи, внаслідок чого стало можливим відчуження об’єктів нерухомості - виробничого та лабораторно-побутового корпусів державного підприємства "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади" у Дніпрі.

Луценко стверджував, що Колєсніков діяв незаконно в інтересах третіх осіб, які у подальшому придбали ці приміщення та вирізали і розпродали станки, які були стратегічно важливим для країни і мали використовуватися для оборонно-промислового виробництва.

У свою чергу Колєсніков та його адвокати стверджували, що злочину як такого не було, оскільки відчуження майна відбулося за рішенням міської влади Дніпра, а підпис ним ставився після подання повного пакету документів керівництва інституту, яке наполягало на збитковості підприємства.

Колєсніков стверджував, що майно і приміщення на той час не використовувалися і керівництво прагнуло здавати їх в оренду, щоб отримати кошти для того, щоб оплатити заборгованість перед податковою службою та пенсійним фондом.

Також нардеп стверджував, що кримінальне провадження відносно нього стало можливим тільки через те, що влада переслідує активних політиків.

Після виступів між Колєсніковим та Луценком почалася сварка, в яку втрутився голова регламентного комітету,  який заявив, що вони говорять політичними лозунгами. Він кілька разів мусив їх перебивати і заспокоювати

Голова комітету зазначив, що висловлювання Генпрокурора на адресу нардепів є некоректним і занадто емоційним.

Луценко відповів, що законом йому не забороняється бути емоційним, і він сам вирішує, як себе вести, а також пригрозив покинути засідання комітету.

Після того, як всі заспокоїлися, члени комітету ставили уточнюючі запитання як генпрокурору, так і прокурору у вказаній справі Віталію Самоткану.

Але ініціативу з відповідями перехоплював Луценко, який стверджував, що ознаки умислу в діях Колєснікова є, а чи за гроші він вчинив злочин, чи з інших мотивів, має з'ясувати досудове слідство після зняття з нього депутатської недоторканності.

Він додав, що, на його думку, є достатньо підстав для оголошення підозри, але перед тим, як її оголосити, слідство може скористатися такою можливістю, як вивчення телефонних трафіків та інших документів, після чого інкримінована стаття може бути або пом'якшена, або навпаки стати більш серйознішою.

Під час обговорення питання зняття недоторканності депутати висловлювали недовіру до умисності дій Колєснікова, а також наполягали на тому, що переконливість доказів і їхня обгрунтованість у поданні Луценка є недостатньою.

Окремі члени комітету наполягали на вибірковості правосуддя.

Після кількахвилинної перерви, та повторних виступів Луценка та Колєснікова, члени комітети затвердили висновок рекомендувати Верховній Раді розглянути по суті подання Генпрокурора щодо притягнення до кримінальної відповідальності нардепа від Опоблоку.

Генеральний прокурор Юрій Луценко вніс до Верховної Ради подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата від "Опозиційного блоку" Дмитра Колєснікова ще у травні.

У червні комітет Верховної Ради з питань регламенту й організації роботи парламенту повернув спікеру парламенту Андрію Парубію подання на зняття недоторканності з народного депутата від фракції "Опозиційний блок" Дмитра Колєснікова.

У мотиваційній частині протоколу вказувалося, що Колєсніков начебто не зміг отримати для ознайомлення подання ГПУ і додаткові матеріали до них.

До обрання у Верховну Раду депутат від "Опозиційного блоку" Колєсніков з 24 грудня 2012 року по 2 березня 2014 року обіймав посаду голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації.