У Раді хочуть звільнити силовиків від відкритого декларування
У Верховній Раді зареєстрували законопроект № 9148, яким хочуть дозволити необмеженій кількості працівників силових структур (СБУ, Нацполіції, Нацгвардії, податкової та ін.) подавати засекречені декларації замість відкритих і уникати їх перевірки.
Про це повідомляє Центр протидії корупції.
Ініціаторами законопроекту є Ігор Попов (Радикальна партія Олега Ляшка), Юрій Буглак (БПП), Костянтин Матейченко ("Народний фронт"), Юрій Тимошенко ("Народний фронт"), Ігор Артюшенко (БПП), Антон Геращенко ("Народний фронт").
Депутати хочуть офіційно дозволити співробітникам СБУ, податкової, Національної поліції, Нацгвардії та інших силових структур подавати засекречені декларації замість відкритих електронних і уникати перевірки та розслідування за наслідками декларування.
"З одного боку, законопроект говорить про заміну відкритих електронних декларацій на паперові лише для так званих "таємних" агентів цих органів та кадрового складу розвідки.
Одночасно силовикам і розвідникам залишають можливість засекретити електронні декларації всіх: від публічних керівників до бухгалтерів. Подавати декларації планують у визначеному цими ж органами порядку, наприклад, у власні закриті системи декларування", - підкреслює ЦПК.
"Фактично цим легалізують уже придуману в СБУ схему подачі декларацій, з якими вже понад два роки судиться Центр протидії корупції. Так, СБУ вже засекретила декларації всіх без виключення співробітників.
Відповідне рішення ухвалив експерт з питань державної таємниці та за сумісництвом заступник голови СБУ. Законопроект дозволить усім силовикам застосувати досвід СБУ і уникнути відкритого декларування", - наголошують у Центрі протидії корупції.
Автори законопроекту заявляють, що вийнятки не будуть поширюватися на керівників СБУ, які призначаються публічними указами президента.
"Проте це також означає, що в будь-який момент укази президента про призначення заступників керівника СБУ чи керівника СБУ будь-якої області можуть перетворитися на державну таємницю рішенням чергового експерта з держтаємниці в СБУ", - зауважує громадська організація.
"Хоча з одного боку норми видаються логічними, адже декларації розвідників та агентів під прикриттям дійсно не мають бути публічними, одночасно фактично пропоновані норми дозволять уникнути декларування не тільки публічним керівникам правоохоронних та розвідувальних органів, але і необмеженому колу силовиків, робота яких аж ніяк не потребує таємності", - заявила юристка Центру протидії корупції Олена Щербан.
"Законотворці прямо дозволяють подавати таємні паперові декларації публічним високопосадовцям - керівництву Служби зовнішньої розвідки, попри те, що їх також призначають публічними указами президента", - зазначає ЦПК.
Перевіряти паперові або секретні декларації будуть самі правоохоронні чи розвідувальні органи. НАЗК зможе провести повну перевірку лише з дозволу керівника цього органу і після рішення про зміну ступеня секретності.
"Додаючи необхідність повідомлення НАЗК про суттєві витрати, нардепи пропонують не повідомляти про оздоровчий відпочинок за кордоном, наприклад оздоровлення на Сейшелах чи Мальдівах", - підкреслює Центр протидії корупції.
2 жовтня програма "Наші гроші з Денисом Бігусом" повідомила, що родина першого заступника керівника Служби зовнішньої розвідки та екс-керівника економічної контррозвідки СБУ Сергія Семочко має громадянство Росії і дороге майно.
Декларація Семочка засекречена, але журналісти зібрали доступні дані: поїздки на авто Land Cruiser і проживання у котеджному містечку в Конча-Заспі під Києвом.
Будинок на 333 кв м належить Тетяні Лисенко, яку журналісти вважають дружиною Семочка. Його падчерка Анастасія Котон також має дороге майно.
8 родичів Семочка, включно з дружиною й чоловіком падчерки, нібито мають паспорти РФ.
Національне антикорупційне бюро відкрило кримінальне провадження щодо першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки Сергія Семочка.
НАБУ зареєструвало кримінальне провадження за ч.3 ст. 368-2 Кримінального кодексу України.
У цій нормі йдеться про незаконне збагачення – набуття особою, яка займає особливо відповідальне становище, у власність активів у значному розмірі, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами, а також передача нею таких активів будь-якій іншій особі.
