У МЗС нагадали, що договір про внутрішні води з РФ укладався під тиском
Підписаний під тиском РФ договір щодо акваторії Азовського моря і Керченської протоки є формальною поразкою України.
Про це пишуть заступник міністра закордонних справ Олена Зеркаль та радник глави МЗС Тарас Качка у своїй статті для DT.UA.
"Врегулювання відносин в акваторії Азовського моря та Керченській протоці завжди вважалося сумнівним зважаючи на компроміси, до яких нас спонукали відверто недружні дії Росії як у 1990-х, коли вони постійно перешкоджали свободі рибальства та навігації, так і на початку 2000-х — у зв'язку з будівництвом на Тузлі", - йдеться в матеріалі.
Автори нагадують, що Росія хотіла залишити все як було за часів Радянського Союзу: "У випадку Азову та Керченської протоки — це статус внутрішніх вод".
"Нарешті після відвертої погрози силою на Тузлі Росія начебто домоглася свого, і Україна підписала документи про те, що Азовське море і Керченська протока "історично є внутрішніми водами України і Російської Федерації" або "внутрішніми водами двох держав". Чи було це поразкою України? Формально — так", - пишуть представники МЗС.
Однак, за їх словами, концепція внутрішніх вод України і РФ так ніколи й не реалізувала себе.
"Єдиним працюючим елементом цієї концепції є взаємна свобода навігації України і Росії в усій акваторії Азовського моря. Всі решта суверенних прав лишилися індивідуальними і реалізовувалися кожною стороною в своїй частині Азову", - йдеться в матеріалі.
Автори нагадують, що Україна 2016 року ініціювала судовий розгляд порушень морського права з боку РФ. У серпні цього року арбітри вирішили розділити процес на дві складові — юрисдикційну і по суті.
Рішення щодо юрисдикції можна чекати в межах 12—15 місяців.
"Це найоптимальніший шлях до чіткості й однозначності в Азовському морі. Це те, чого Росія завжди уникала. Адже все, чого вона прагнула, — це створити такий туманний стан, в якому важать лише політика і сила. Від своїх намірів РФ не відмовилася. Навіть формально — заперечення проти юрисдикції трибуналу щодо морського права означає одне: на думку Росії, немає іншого шляху, ніж політичні домовленості на праві сильного", - вважають автори.
"Тому помиляється той, хто думає, що, денонсувавши угоди щодо Азову, ми легко й невимушено доб'ємося визнання належної нам акваторії з боку РФ", - переконані вони.
Єдиний шанс України, на думку представників МЗС – ретельно готувати позицію щодо юрисдикції і захищати інтереси країни всіма правомірними способами.
"На додачу до того, що ми по суті праві, на нашу користь грає й те, що ми не приховуємо того, як непросто формувалася договірна база з Російською Федерацією щодо Азову. Навпаки — висвітлення всіх деталей і нюансів яскраво доводить, під яким тиском перебувала Україна і в яких умовах формувалася чинна договірна база", - йдеться у тексті.
Останнім часом Росія затримує іноземні судна, які йдуть в українські порти на Азовському морі, фактично блокуючи цей канал торгівлі. Українські прикордонники заявили, що росіяни "почали жорстку політику затримання і огляду суден" у Керченській протоці.
28 серпня президент Петро Порошенко доручив провести засідання Ради нацбезпеки і оборони для пошуку відповіді на протиправні дії Росії в Азовському морі.
Найближчим часом Україна збільшить корабельне угруповання, морську піхоту й артилерію на азовському напрямку для безпеки акваторії Азовського моря.
Посольство Росії в США називає дії української влади в Азовському морі "піратством" і закликає Сполучені Штати припинити заступатися за українські судна.
Глава українського МЗС Павло Клімкін заявив, що Україна у своїй реакції на провокації Росії в Азовському морі має використовувати комплексний підхід - і юридичні дії у міжнародних судах, і безпекові рішення, і співпрацю з міжнародними партнерами.
Читайте також:
Блокада Азовського моря: навіщо це Росії та до чого готуватись Україні
