Половина кандидатів у судді Антикорсуду не мають суддівського досвіду – ЦПК

Серед 128 кандидатів, які подали документи на посади суддів Вищого антикорупційного суду, майже половина — не є суддями.

Про це повідомляється на сайті Центру протидії корупції.

Зокрема, 89 кандидатів претендує на посади антикорупційних суддів першої інстанції і 39 — апеляційної палати.

Прийом документів закінчився 14 вересня, але кількість потенційних суддів може збільшитися, тому що документи, які надійшли звичайною поштою, приймалися до 14 вересня включно.

"З 89-ти кандидатів до Вищого антикорупційного суду першої інстанції 46% (41 особа) є суддями або суддями у відставці, 38,2% (34 особи) — адвокатами та адвокатами із досвідом наукової роботи, 8,9% (8 осіб) — науковцями. Досвід ще 6 кандидатів наразі неможливо встановити за оприлюдненими ВККС даними", - йдеться в повідомленні ЦПК.

"Велика кількість кандидатів з-поза судової системи — це шанс на якісно новий суд. Проте, як показує досвід конкурсу до Верховного Суду, Вища кваліфкомісія суддів може усунути значну кількість кандидатів-адвокатів ще на етапі перевірки документів", — зазначив експерт центру Анастасія Красносільська.

Зазначається, що на посади суддів  апеляційної палати Антикорупційного суду більшість подалося кандидатів із суддівським досвідом  — 58,9% (23 особи), тоді як адвокатів — 25,6% (10 осіб), а науковців — 15,4% (6 осіб).

За повідомленням ЦПК, серед кандидатів є колишня суддя Вищого господарського суду України Мальвіна Данилова, яка вже брала участь у конкурсі до Верховного Суду і отримала негативний висновок Громадської ради доброчесності.

"У 2013 році вона у складі колегії суддів підтвердила законність відведення землі для житлового будівництва в охоронній зоні собору Софії Київської, фактично проігнорувавши вимогу ЮНЕСКО", - повідомили в організації.

Також у 2016 році Данилова у складі колегії суддів скасувала рішення про повернення Біличанського лісу громаді Києва, підтвердивши передачу зеленої зони приватному забудовнику, начебто пов’язаному з колишнім народним депутатом Василем Хмельницьким.

Водночас, у коментарі "Українській правді" Данилова повідомила, що рішення ГРД стосовно неї було скасоване судом.

Вона наполягає, що оприлюднена активістами інформація не відповідає дійсності.

"Мої рішення залишено в силі (Верховним судом – УП). В мене тільки два рішення було скасовано. Таким чином, як можна посилатись і говорити, що я винесла незаконне, необґрунтоване рішення, якщо воно в силі", – пояснила суддя.

Данилова також заперечує свій зв'язок із міністром Арсеном Аваковим, про який говорила ГРД, та недоліки в декларації.

"Мене перевіряли всі, і податкова, і фіскальна служба... НАБУ перевіряло повність мене, мою родину, і вони сказали, що в мене немає корупційних ризиків", – сказала суддя.

Вона припустила, що її "замовили", а активісти "виконують чиєсь прохання".

Ще один кандидат на посаду судді апеляційної палати Вищого антикорупційного суду  Ігор Штульман — колишній суддя Вищого адміністративного суду України.

"У 2015-2016 він у складі колегії суддів скасував рішення про відсторонення судді Царевич, підозрюваної ГПУ в ухваленні завідомо неправосудного рішення, а також скасував подання Вищої ради юстиції про звільнення судді Васильєвої, яка ухвалювала незаконні рішення щодо учасників Революції Гідності", - зазначили в ЦПК.

Крім того, до Антикорсуду подався Іван Дядечко — суддя Крюківського районного суду Кременчука.

"Цей суддя "забував" вказати у деклараціях прогулянковий катер, на який він мав безстрокову довіреність, а також автомобіль TOYOTA LandCruiser та квартиру на 104 кв.м, набуту у шлюбі з колишньою дружиною", - додали в організації.  

Ще одним кандидатом на посаду антикорупційного судді першої інстанції є Андрій Мікулін, колишній суддя Ірпінського суду.

За інформацією ЦПК, у 2015 році Мікулін у складі колегії суддів виправдав колишнього ректора Національного університету державної податкової служби Петра Мельника, упійманого на хабарах 40 та 80 тисяч гривень. Пізніше це рішення скасував суд апеляційної інстанції.

Зазначають, що наступним кроком у конкурсі буде перевірка Вищою кваліфікаційною комісією суддів документів кандидатів та допуск їх до іспитів.

Читайте також: Громадська рада міжнародних експертів: хто і як обиратиме антикорупційних суддів

Конкурс на посади суддів до Антикорупційного суду оголосили ще 2 серпня. Заявки почали приймати з 8 серпня.

Загалом, до установи планують набрати 39 суддів, з них — 12 посад до Апеляційної палати.

Раніше повідомлялося, що Вища кваліфікаційна комісія суддів розраховує, що конкурс на посади суддів Вищого антикорупційного суду завершиться в першій половині лютого 2019 року.

Голова ВККС Сергій Козьяков розповів, що комісія надаватиме рекомендації, після чого затвердити кандидатів має Вища рада правосуддя, а вже тоді відповідний указ має підписати президент.