Більшість українців за збереження зв'язків із мешканцями ОРДЛО – опитування

Більшість українців підтримують збереження зв’язків із мешканцями непідконтрольної території.

Про це свідчать результати другої хвилі соціологічного дослідження громадської думки щодо питань, пов’язаних із реінтеграцією непідконтрольних районів Донбасу, наданий "Українській правді" "Кальміуською групою".

Згідно з результатами опитування респондентів по всій Україні, найбільш доречним форматом гуманітарних та торговельних відносин з тимчасово окупованими територіями є економічна блокада зі збереженням гуманітарних відносин, пересуванням людей, виплатою пенсій, водопостачанням та енергопостачанням.

Таку форму стосунків вважають доречною 51% населення в цілому і 49% жителів Донбасу.

Натомість, найменш бажаними є відсутність торгівлі, можливостей для надання послуг, здійснення платежів та контактів (включно з пересуванням людей) – 35% населення загалом і 30% жителів Донбасу сприймає це доречним.

Відчутна підтримка є у ідеї торгівлі тільки основними товарами (постачання продуктів харчування та товарів щоденного вжитку з підконтрольної частини України) – її схвалює 59% опитаних. Дозвіл на торгівлю і гуманітарні відносини у максимальному обсязі підтримує майже 42% опитаних.

Більше половини з опитаних по Україні загалом (57%) та дві третини жителів Донбасу зокрема (69%) вважають, що органи місцевої влади на нині непідконтрольних територіях має обрати місцеве населення після початку процесу реінтеграції.

Втім, 34% населення по Україні та 20% жителів Донбасу погодились, щоб центральна влада призначила органи місцевої влади на територіях Донбасу, які зараз є окупованими.

Що стосується муніципальної міліції на непідконтрольних територіях Донбасу після відновлення контролю над ними, лише 14% серед усіх українців та 27% жителів Донбасу дозволили б місцевій владі сформувати місцеву поліцію.

Навпаки, близько половини опитаних по Україні (49%) вважають, що муніципальна поліція на нині непідконтрольних окупованих територіях повинна бути призначена центральною владою, як вона організована по всій Україні. Респонденти Донбасу висловлюють меншу підтримку такого підходу (33%).

Ще 32% респондентів у цілому і 34% жителів Донбасу погодились, щоб місцеві органи влади ухвалювали рішення щодо призначення середньої і нижньої ланки, а керівний склад був призначений Києвом.

Подібна думка висловлювалась і стосовно формування судових органів: лише 13% населення в цілому та 25% жителів Донбасу дозволили б місцевим органам влади призначити судові органи.

На противагу, близько половини респондентів (54%) та 40% жителів Донбасу вважають за краще щоб їх сформувала центральна влада. 27% серед усіх мешканців та 29% жителів Донбасу віддають перевагу змішаному варіанту, коли центральна влада призначає керівний склад судових органів, а місцева влада – середні та нижні ланки.

Дослідження проводилось з 3 по 19 травня компанією GfK Ukraine на замовлення "Кальміуської групи" методом телефонного інтерв’ю. Вибірка склала 1980 респондентів, з них 528 — з Донецької та Луганської областей на територіях, підконтрольних українському уряду.

Максимальна похибка складає: для України — не більше 2,5%, для Донецької та Луганської областей — не більше 4,9%.

Дослідження проводилось в усіх областях України за винятком непідконтрольної частини Донецької та Луганської областей та Автономної Республіки Крим.

Детальніше з результатами дослідження можна ознайомитися в матеріалі на сайті УП "Збереження зв'язків та підтримка переселенців: як українці бачать реінтеграцію Донбасу"