Другого президента Вірменії заарештували: звинуватили у поваленні конституційного ладу

Субота, 28 липня 2018, 10:08

Другого президента Вірменії Роберта Кочаряна (1998-2008 рр.), обвинуваченого у справі про розгін акцій протестів 1 березня 2008 року і у поваленні конституційного ладу, заарештовано на два місяці.

Відповідне рішення ухвалив суд першої інстанції Єревана, задовольнивши клопотання Спеціальної слідчої служби Вірменії про арешт Кочаряна, пишуть "Новости Армении".

26 липня Спеціальна слідча служба Вірменії висунула звинувачення щодо Кочаряна в рамках справи про розгін демонстрації 1 березня 2008 року.

"На основі зіставлення отриманих в ході попереднього слідства у кримінальній справі щодо подій 1-2 березня доказів, колишньому президенту Вірменії пред'явлено звинувачення за ч.1 ст.300.1 КК Вірменії в тому, що він за попередньою згодою з іншими особами повалив конституційний лад. До суду першої інстанції направлено клопотання про арешт Кочаряна", - повідомила служба.

Адвокати, що представляють інтереси Кочаряна, мають намір оскаржити рішення про арешт свого підзахисного.

Як заявив після оголошення рішення суду один з адвокатів, Рубен Саакян, екс-президент Вірменії "спокійно відреагував на це рішення".

"Роберт Кочарян дуже спокійно відреагував на рішення про свій арешт. Він не робив жодних заяв", - повідомив адвокат.

1-2 березня 2008 року прихильники першого президента Левона Тер-Петросяна вийшли на вулиці, протестуючи проти підсумків президентських виборів, де переміг Серж Саргсян, та вимагаючи перерахунку голосів. Учасників протестів було розігнано.

Кочарян запровадив надзвичайний стан у країні. Війська застосовували вогнепальну зброю проти сотень тисяч протестуючих, які розбили у центрі Єревана намети. Під час зіткнень загинули десять людей, понад 250 отримали поранення.

Саргсян пішов у відставку у квітні 2018 року, будучи прем'єр-міністром після двох президентських термінів. Його призначення на пост прем'єра призвело до масових протестів - т.зв. "Оксамитової революції". В результаті пост прем'єр-міністра посів лідер протестів Нікол Пашинян.