Савченко поскаржилася на свій арешт в Конституційний суд

Нардеп Надія Савченко, підозрювана у підготовці терактів і повалення державної влади, подала до Конституційного суду скаргу, в якій заперечує продовження свого арешту.

Про це "Українській правді" повідомило джерело в КСУ.

"16 травня надійшла скарга від Савченко та її адвоката", - сказав співрозмовник видання.

За його словами, скарга вже була попередньо розглянута у секретаріаті, який дійшов висновку, що "вона відповідає всім вимогам закону за формою".

Також ця скарга уже розподілена серед суддів – визначено суддю-доповідача з цього питання.

"По суті скаргу буде розглядати вже колегія суду", - пояснило джерело.

У скарзі Савченко просить "перевірити на відповідність вимогам ч. 1 та 2  ст. 29, ст. 24 , ст. 8 та ст. 3 Конституції положення ч. 5 ст. 176 Кримінального процесуального кодексу та визнати ці положення такими, що не відповідають Конституції, є неконституційними".

(Статтю 176 було доповнено частиною п'ятою 7 жовтня 2014 року. Вона передбачає, що "запобіжні заходи у вигляді особистого зобов’язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261 ККУ",  – ред.)

Прогнозувати, коли може бути розгляд скарги, співрозмовник не зміг, зазначивши, що спершу суддя-доповідач упродовж 20 днів з дня розподілення на нього скарги вивчає документ, потім доповідає на колегії. А колегія вирішує, чи відкривати взагалі провадження за цією скаргою.

Співрозмовник також додав, що суддя-доповідач має право просити про продовження строків вивчення скарги – тут конкретних термінів немає.

"А коли вже провадження буде відкрито, тоді судді визначаються з формою розгляду (письмовий чи усний розгляд – ред.), і коли вже почнеться розгляд, то можна буде говорити про терміни винесення рішення", - пояснив співрозмовник.

Надію Савченко затримали 22 березня у Верховній Ради після того, як парламент зняв із неї недоторканність.  

Їй інкримінують вчинення дій з метою насильницького повалення конституційного ладу та захоплення державної влади, посягання на життя державного чи громадського діяча, готування до терористичного акту, сприяння терористичній організації та незаконне поводження зі зброєю, боєприпасами та вибуховими речовинами.

Сама народний депутат відкидає звинувачення і стверджує, що вела розмови про організацію терактів, аби ввести в оману владу – і осміяти її.

23 березня Шевченківський райсуд Києва обрав запобіжний захід Савченко у вигляді тримання під вартою до 20 травня без можливості внести заставу. 

Захисники Савченко подали апеляцію на це рішення. Але апеляційний суд залишив Савченко під вартою.

Слідство призначило 13 експертиз зброї, боєприпасів, вибухових речовин, відео- та аудіоматеріалів, виступів і публічних закликів, зокрема й комісійну судово-психологічну експертизу щодо Савченко.

Надія Савченко пройшла тестування на поліграфі ("детекторі брехні"). 

11 травня від Савченко пішли її обидва адвокати – Олег Соловей та Дмитро Бугай.

На суді 14 травня Савченко заявила, що відмовилась від 4 адвокатів: Солов’я, Бугая, Грищенюка та Шадріна і попросила державного адвоката. Їй надали адвоката Юлію Ткач. Згодом Савченко найняла ще двох адвокатів - Олександра Шадріна і  Костянтина Глобу.   

Їй загрожує покарання аж до довічного ув’язнення.

15 травня Шевченківський райсуд Києва продовжив арешт Савченко на 60 діб, до 13 липня. Захист подав апеляцію, але програв її.

Читайте також: Ігри в тероризм. Що інкримінують Савченко

"Рада – сатанинський вертеп. Депутати – родина виродків". Найяскравіші цитати Савченко