Бубенчика підозрюють у бажанні порушити "перемир'я" на Майдані
Слідчі підозрюють Івана Бубенчика у тому, що вранці 20 лютого 2014 року він відкрив вогонь на Майдані Незалежності за змовою і для дестабілізації ситуації.
Такі обставини, викладені у підозрі, оприлюднив адвокат "майданівців", член "Адвокатської дорадчої групи" Віталій Титич у Facebook.
У ній зазначається, що Бубенчика затримали при спробі виїхати за межі України і доставили до суду для обрання запобіжного заходу.
"Слідчим ДСР йому пред'явлена підозра у тому, що близько з 7 до 8 години ранку 20 лютого 2014 року на Майдані Незалежності він вчинив 3 прицільні постріли з мисливського карабіну "Сайга М3" (7,62x39)" – зазначає адвокат.
За даними слідства, Бубенчик убив двох силовиків і поранив ще одного: прапорщика Внутрішніх військ смертельно поранив у стегнову артерію – той втратив багато крові; прапорщика з підрозділу "Беркут" смертельно поранив у живіт, зачепивши внутрішні органи; майора ВВ поранив у грудну клітку й наскрізь прострелив йому плече.
Йому інкримінують убивства працівника правоохоронного органу, який виконував службові обов’язки, і військовослужбовця, який охороняв громадський порядок, а також замах на вбивство військовослужбовця, придбання й носіння вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу (п.п. 1, 12 ч. 2 ст. 115, ст. 348, ч. 1 ст. 263 ККУ).
"З тексту підозри слідує, що: зазначені особи були відряджені до Києва та залучені для забезпечення охорони громадського порядку у складі підрозділів внутрішніх справ та внутрішніх військ, співробітники яких не мали відношення до злочинних дій стосовно учасників акцій протесту", – пише адвокат.
При цьому приблизно з 6 години вони "перебували у відповідних зведених щільно рядах, ("монолітах") шерензі від Стели Незалежності на Майдані Незалежності до вулиці Інститутської".
На думку слідства, Бубенчик, "встановивши, що правоохоронці і мітингувальники активних дій не вчиняють у зв'язку з перемир’ям між діючою владою та лідерами опозиції, маючи наміри здійснити невибіркове застосування вогнепальної зброї на ураження, вчинив навмисні протиправні дії, діючи за попередньою змовою з іншими особами з метою дестабілізації ситуації тимчасового перемир'я".
При цьому слідчі вказують на "відсутність обставин вчинення необхідної оборони" чи "крайньої необхідності".
Вони вважають, що Бубенчик розумів, що "такі його дії можуть привести до ескалації протистояння – до застосування зброї щодо учасників протестних акцій і, відповідно, до настання тяжких наслідків".
19 лютого 2018 року на сторінках "Bird in Flight" вийшло інтерв’ю під заголовком "Иван Бубенчик: "Я убил их в затылок, это правда". В ньому головний герой розповів, що в день розстрілу протестувальників у центрі Києва 4 роки тому першими загинули нібито не активісти Майдану, а бійці "Беркуту", в яких вистрелив він.
Також про свої дії львів'янин Бубенчик розповів для фільму Володимира Тихого "Бранці" (Captives, # Babylon'13).
У лютому 2016 року начальник управління спеціальних розслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк говорив УП, що не лише Бубенчик публічно заявляв про застосування зброї на Майдані: було ще два випадки таких зізнань у соцмережах: "Ми перевіряємо ці заяви й осіб, які їх робили. Бубенчика хотіли допитати, проте він відмовився".
За півроку по тому Горбатюк говорив: "Ті покази, які він давав, не відповідають фактичним обставинам. Місце, звідки, як він каже, робилися постріли – допустиме. Але як виглядав той, в кого він стріляв, де він знаходився – з показань Бубенчика не відповідає тому, що було в дійсності. А на слідчий експеримент він так і не з'явився".
3 квітня 2018 року прокуратура вручила Бубенчику підозру.
4 квітня Печерський райсуд Києва переніс на 5 квітня обрання запобіжного заходу Бубенчику.
Народні депутати Володимир Парасюк та Семен Семенченко заявили про готовність узяти Бубенчика на поруки.
У лютому в ГПУ повідомляли, що в рамках справи про вбивства правоохоронців на Майдані на початку 2014 року оголошено про підозру одному протестувальнику.
За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану постраждали 2,5 тисячі осіб, 104 із них загинули.
