Проект Порошенка про нацбезпеку змінили так, що йому може не сподобатись

В комітеті Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони заявили про суттєві зміни в президентському законопроекті про нацбезпеку №8068.

Про це сказав секретар комітету та керівник робочої групи Іван Вінник.

За його словами, робоча група ще не завершила доопрацювання законопроекту, але констатував значне розширення його тексту для критичних та інших правок, на яких наполягають, в тому числі, партнери з НАТО.

Так, Вінник зазначив, що у проекті закону будуть більш чітко прописані засади нацбезпеки, які регулюються законодавством, а також терміни щодо суб'єктів та об'єктів нацбезпеки, будуть описані особливості нацзагроз та інше.

Він додав, що йдеться також про питання системи цивільно-демократичного контролю, яку необхідно створити в рамках входження до НАТО.

"Розпочинаємо процес реформування СБУ шляхом зміни її статусу і пропонується назвати Спеціальним органом з правоохоронними функціями та військовим формуванням у складі", - зазначив Вінник.

За його словами, реформована служба зможе забезпечувати охорону державного кордону та буде займатися суто тими функціями, які мають забезпечити саме контртерористичну, антитерористичну діяльність та іншу правоохоронну діяльність в інших галузях, де це дозволено.

Вінник додав, що наразі пропонується комітет з питань нацбезпеки наділити більшими функціями для отримання даних від новостворенного спецоргану.

"Передбачається, що звіти мають подаватися двічі на рік. Комітет установить відповідну форму звіту та інформацію, яку необхідно подавати… Напевно, у значній мірі ця інформація буде мати грифи секретності", - додав він.

Також Вінник наголосив, що під час роботи робочої групи було багато дискусій щодо координації різних військових підрозділів. 

"Складно розібратися чи є взаємоперпендикулярні шляхи підпорядкування… Напевне, необхідно провести науково-прикладний семінар в Мінобороні, щоб вони нам пояснили, як все координується", - сказав він.

Зазначається, що наразі в проекті закону передбачається дві вертикалі керівництва - головнокомандуючого та керівника об'єднаними силами, які можуть дублювати повноваження один одного.

Керівник комітету з нацбезпеки Сергій Пашинський заявив, що не можна допустити подібного колапсу.

Член комітету Тарас Пастух зазначив, що наразі проект закону настільки видозмінений, що  потребує узгодження з автором - президентом Петром Порошенком.

"Бо ми зараз будемо розбиратися з кожною комою, а автор потім скаже, що законопроект спотворений і не відповідає початковій концепції і, врешті-решт, президент його не підпише", - сказав він.

У підсумку члени комітету домовилися, що в середу, 20 березня,  ще попрацюють над законопроектом і доопрацьований документ подадуть для ознайомлення автору та головам фракцій. Якщо буде консенсус, то передадуть для розгляду парламентом у першому читанні у четвер, якщо ні - то перенесуть його розгляд на невизначений термін.

Пізніше член комітету та автор альтернативного законопроекту Пастух заявив, що малоймовірно, що документ буде переданий для розгляду парламенту у першому читанні у четвер, але якщо і буде, то, скоріше за все, не буде проголосований.

Раніше повідомлялося, що комітет Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони вирішив у четвер, 15 березня, не передавати на розгляд парламенту президентський законопроект про нацбезпеку та ініціював створення робочої групи для його доопрацювання.

Перед цим представник президента у Верховній Раді Ірина Луценко заявила, що наразі є політична воля парламенту для того, щоб проголосувати у першому читанні за законопроект про національну безпеку №8068.

Як відомо, 28 лютого президент Петро Порошенко вніс до Верховної Ради законопроект про національну безпеку.

Проект передбачає скасування трьох законів, об’єднуючи їх. Це закони "Про основи національної безпеки України", "Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави" та "Про організацію оборонного планування".

Крім того, у поданому проекті викладено систему забезпечення нацбезпеки та повноваження кожного з її суб’єктів, зокрема, президента, міністерств оборони та внутрішніх справ, збройних сил, генштабу, СБУ, держприкордон служби тощо.