Наливайченко: Воєнний стан треба було вводити 20 лютого 2014 року

Екс-голова Служби безпеки України Валентин Наливайченко вважає, що ще 20 лютого 2014 року в Україні потрібно було запровадити воєнний стан.

Про це він заявив в Оболонському райсуді Києва, який розглядає справу Віктора Януковича про державну зраду.

Наливайченко вважає, що анексія Криму почалася ще з "харківських угод" із Росією.

На запитання адвоката Віталія Сердюка, чому Валентин Наливайченко та Арсен Аваков шукали лише Віктора Януковича, але, маючи вплив на "Альфу", не завадили початку окупації й не затримали інших правопорушників, свідок відповів:  

"По-перше, не мав повноважень на той час (був депутатом – ред.), на жаль. По-друге, переконаний був і є, що саме Янукович і відповідав за все, що сталося і під час Революції гідності, і за те, що передувало російській агресії".

"Більше того, був переконаний, що треба негайно вводити воєнний стан –Збройні сили України для захисту Криму (застосувати). Для цього потрібне було рішення головнокомандувача, був потрібен новий Генеральний штаб, потрібні повноваження легітимного президента", – сказав Наливайченко.

За його словами, окупації сприяла зрада керівників СБУ й недостатня кількість вірних присязі депутатів кримського парламенту.

"Введення воєнного стану треба було запровадити з початку окупації Криму – з 20 лютого 2014 року. Але агресор отримав у свої руки не тільки розвалену країну внаслідок діяльності режиму Януковича, але ще й у вигляді колаборантів і безпосередньо в особі вашого підзахисного та інших силовиків", – заявив Наливайченко.

Він визнав: "Щоденно ми отримували інформацію від українських спецслужб про підготовку російського вторгнення по всій території нашої держави – від Харківської області до Одеської…. Саме в цьому була небезпека кінця лютого, березня й навіть квітня 2014 року".

"І перші підрозділи, які вдавалося відновити… направлялися захищати кожен хоча б своє місто, свою територію", – пояснив Наливайченко.

На запитання, чому він не поїхав вдруге до Криму, коли вже очолив СБУ, свідок відповів, що займався виконував свої обов’язки в Києві.  

На запитання, чому "Альфу" не задіяли для захисту будівлі кримського парламенту та уряду, Наливайченко сказав, що після подій на Майдані у спецопераціях у Криму вона не могла брати участі.

"За законом звільнення адміністративних приміщень, як і їх захист, – це функція не СБУ, а Міністерства внутрішніх справ", – додав свідок.

Наливайченко наголосив: "Зрада і перехід на службу ФСБ Росії на рівні керівництва кримських органів СБУ розпочалися 20 лютого, з початку агресії Російської Федерації й окупації Криму".

"На жаль, ні ви, ні я не могли перешкодити 20-24 лютого такому колаборантству при тому розвалі системи нацбезпеки, в тому числі на території АР Крим", – зазначив Наливайченко.

"Перші ж мої накази захищати, арештовувати, а не ходити на наради до офіцерів ФСБ, не переходити на бік ворога, а залишатися вірними українській присязі, я був змушений публічно, в тому числі з Youtube публікувати, оскільки навіть зв’язок урядовий був відключений", – сказав екс-голова СБУ.

Коментуючи засідання Ради національної безпеки України 28 лютого 2014 року, він сказав, що тоді було розуміння, що сил для оборони недостатньо.

Як відомо, Росія анексувала Криму у лютому-березні 2014 року, скориставшись зі зміни влади в Україні, пригніченості розстрілами на Майдані та реакцією на протести частини кримчан. Анексії передувала російська пропаганда та нарощування військової сили в АРК.

20 лютого в Києві снайпери розстріляли на Майдані незалежності людей, які протестували проти політики команди Віктора Януковича. Ввечері 21 лютого екс-президент виїхав із "Межигір’я".

Починаючи з 22 лютого 2014 року відбувалося нарощування російських сил на півдні РФ та в Криму.

16 березня 2014 року відбувся незаконний і нерепрезентативний "референдум" щодо статусу Криму, який проросійський парламент АРК призначив 27 лютого. Уже 18 березня Росія врочисто "прийняла" Крим до складу Російської Федерації.

Читайте також: Як ми втрачали Крим. Свідчення перших осіб України