Путін дав вказівку анексувати Крим у ніч на 23 лютого – Пономарьов

Президент Росії Володимир Путін дав пряму вказівку анексувати Крим на вузькій нараді з першими особами РФ в ніч з 22 на 23 лютого 2014 року.

Про це на допиті в Оболонському суді Києва у справі про держзраду Віктора Януковича розповів екс-депутат Держдуми Російської Федерації Ілля Пономарьов.

Він зазначив, що 22 лютого президент РФ Володимир Путін мало не потрапив в авіакатастрофу в Сочі – у його вертольота була жорстка посадка, що він сприйняв як замах за участю іноземних спецслужб. У цей же день утік Янукович. Тому Путін вважав, що навколо змова.

"І в ніч з 22 на 23 лютого було зібрано вузьку нараду – я розмовляв з одним з учасників цієї наради, не можу називати прізвище людини, – де, крім Путіна, було 4 людини з вищого керівництва РФ і де обговорювалося, що будемо робити у зв'язку з подіями в Україні ", - розповів Пономарьов.

"Саме на цій нараді Путін поставив питання про анексію Криму", - додав він. 

Пономарьов розповів, що, за словами його співрозмовника, більшість на цій нараді були проти прямої анексії Криму, говорили, що є апробований вже сценарій Південної Осетії.

"На цій нараді також звучало, що пряма анексія буде неконституційною дією (згідно з Конституцією, РФ не має права приймати до свого складу частини територій інших держав, а може тільки приймати незалежні держави, якщо вони самі цього хочуть – ред.).

Але Путін сказав, що ці питання потрібно вирішити, і це ваша робота, яким чином вирішити. І наполіг на рішенні про безпосередню анексію півострова", - розповів екс-депутат Держдуми РФ.

За його словами, 23 лютого процедура по анексії була запущена.

"І далі вже в кінці лютого, по-моєму, 27 лютого, з'явилися перші озброєні люди з армії РФ, крім контингенту Чорноморського флоту на території Криму", - додав Пономарьов.

За його словами, доручення керувати анексією було дане двом людям: міністру оборони Сергію Шойгу, який повинен був забезпечити військову частину операції, і Владиславу Суркову, який повинен був відповідати за політичну частину питання.

"У Шойгу в Міноборони цим процесом безпосередньо займався (Олег) Белавінцев. У Суркова працювала команда політтехнологів, яка з ним взаємодіяла ще під час його діяльності в адміністрації президента", - сказав Пономарьов.

За його словами, в Росії завжди існувала точка зору, що Крим – це російська земля, але адміністрація президента ніяких схем дій на цю тему заздалегідь не готувала.

"Але були численні ініціативні пропозиції. У нас є такий інститут СНД, який очолював Костянтин Затулін, він неодноразово пропонував комплекс дій як з розчленовування України, так і з повернення Криму до складу РФ, як вони це назвали", - розповів Пономарьов.

Також існувала група, яка об'єднувалася навколо опозиційної газети "Завтра", – Сергій Глазьєв, Олександр Дугін, Ігор Гіркін (Стрєлков), низка підприємців, Костянтин Малафєєв і інші, – яка "активно і багато разів пропонувала якимось чином повернути Крим".

"З боку Криму були офіційні органи влади АР Крим, там був (Володимир) Костянтинов, який приїжджав на територію РФ. (Від нього – ред.) завжди звучало, що це (Крим – ред.) російська земля, і так сталося, що це тимчасове явище. Ми більше це сприймали як стилістичні фігури. Але навесні 2014 року Костянтинов просто безпосередньо пропонував РФ втрутитися в ситуацію в Криму ", - сказав Пономарьов.

За його словами, в якості основної фігури, яка могла б бути російським прихильником, назвалася фігура колишнього керівника Компартії в Криму Леоніда Грача, але він не взяв на себе відповідальність за анексію.

"Станом на кінець лютого магістральною лінією було обпертися на владу АР Крим. Тільки тоді стало зрозуміло, що це люди ненадійні, які не в змозі діяти, що вони тільки говорили, розмахували руками, а забезпечувати процес анексії не готові.

Тоді було прийнято рішення спиратися на Сергія Аксьонова. Головним фактором цього рішення було те, що він був пов'язаний з місцевими кримінальними угрупованнями, що у них тим самим був силовий ресурс", - пояснив екс-депутат Держдуми.

Він додав, що в якості основної сили, яка протистоятиме, називалися кримські татари, особливо після мітингу 26 лютого, коли було "зрозуміло, що добровільно депутати ради Криму зібратися не готові".

"Тоді Малафєєв дав команду колишньому керівнику своєї служби охорони Гіркіну силовим чином зібрати депутатів верховної ради Криму, щоб вони прийняли рішення про призначення референдуму та запуску процедури анексії", - сказав Пономарьов.

Читайте також: Як ми втрачали Крим. Свідчення перших осіб України

Як відомо, Віктора Януковича підозрюють у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 111 (державна зрада), ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 110 (пособництво в умисних діях, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України) та ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 437 (пособництво у веденні агресивної війни) Кримінального кодексу України.

29 червня 2017 року у суді зачитали обвинувальний акт у справі про сприяння російській владі в анексії Криму та веденні агресивних воєнних дій на території України.

5 липня 2017 року Янукович оголосив, що не бажає брати участь в ініційованому Україною судовому процесі в справі про державну зраду і відкликає з суду своїх адвокатів.

Але 11 грудня адвокат Віталій Сердюк, який бере участь у процесі щодо розстрілів на Майдані, знову почав захищати Януковича у справі про держзраду.

З того часу суд допитує свідків.  

31 січня засідання суду не відбулося. Розгляд справи про держзраду Януковича перенесли на 7 лютого у зв’язку з тим, що на засідання не з'явилися захисники Януковича.

За словами прокурора Руслана Кравченка, зі сторони обвинувачення залишилось допитати 18 свідків.

Раніше захист подавав список із 35 осіб, яких просить допитати у суді у якості свідків.

Також повідомлялося, що 21 лютого у суді мають допитати як свідка президента Петра Порошенка.